Дуже цікавим мені видався  контраст між повільним темпом пісні (бо саме слово «Реквієм» дослівно означає «спокій», це, власне,  траурна меса) і
прискореним рухом, метушнею міста на відео. Таким чином, наче підкреслюється головна тема вірша-пісні – краса барв світу, різноманіття київських пейзажів ніяк не радує ЛГ, бо він переживає любовне страждання-депресію. Протиставлення двох емоційних станів – сумної пісні і життєрадісного відео - породжує зовсім нову третю емоцію. Хіба не цікаво!

Вікторе, дякую!Навіть і не знаю...Ярослав мовчить, мабуть мій експеримент йому не сподобався. Мене радує, що кадри "свіжі" знайшов, ще такі не використовував.

Друже, Олексію, даруй, я пару днів не заглядав на "Натхнення", так життя склалося. А це заглянув, і маю новий приємний сюрприз. Дуже багаті і прекрасні кадри рідного і чарівного Києва і навіть бандуристи грають на Хрещатику. Справді, згоден з Віктором, тут ти підійшов неординарно - на контрасті - абсолютний мажор у відеоряді наклав на абсолютний мінор у пісні і виконанні. Як на мене, я б вставив на той куплет, де "війна, війна о небеса  жбурніть мене у вир погуби" - теж для контрасту пару кадрів із війни, а все інше - залишив би, як є - справді для контрасту, який робить багатшим сприйняття, як вірші Ігоря Павлюка, які рясніють контрастами і часто несподіваними. Якщо буде час і натхнення - вставити контрастні кадри - буду радий. Якщо це твоє принципове таке бачення - все одно дуже дякую за неординарний нетрафаретний підхід до висвітлення пісні. Тисну руку.