крутий батярський шлягер...

Дитинство, дитинство...Ніби подібне, але деталями різне. Ми також ходили мікрорайон на мікрорайон, всього було.. Але досих пір пам'ятаю кодекс честі, де було прописано тільки битися один на один і це беззаперечно виконувалося, а якщо район на район, то там уже без правил. Пізніми, темними вечорами бажано в чужому мікрорайоні не бувати, хоча без зайвої скромності напишу, що мене це правило не торкалося. Поважали, знаючи, що краще не чіпати.Отак! Боже, коли це було, ніби не в цьому житті...Дякую, друже, за згадки і на мене нахлинули, розтурбували.

Спасибі, Світлано! Натхнення!)))

Дуже радий, друже Олексію, що і в тебе було щось подібне в житті! Хоча згаданий тобою кодекс честі "Битися один на один" отими подонками, які жили зі мною на Відрадному, ніколи не дотримувався. Вони могли це декларувати на словах, а коли доходило до діла, то з-за рогу з"являлося ще кілька гнид, котрі любили нападати гуртом на беззахисного і добивати його - лежачого - на землі. Тому таких подонків я ловив потім по одному в темних місцях і немилосердно колошматив, щоб запам"ятали на все життя. І збирав потім гурт гарних хлопців, з якими йшли стінка на стінку проти подонків, які могли вагітну вчительку в моїй школі вдарити ногою в живіт. Радий за тебе, що ти був настільки сильний, що тебе не чіпали в сусідньому районі. Тут не все, що було, зі мною відбувалося. Я не брав участі в бійці районів "стінка на стінку", але це - з розповідей. У мене було - вулиця на вулицю, коли кастетом розкроїли мені голову. А я бився голими руками - чесно. Але цього подонка, що мене вдарив, посадили "умовно" на три роки. Так тоді працювала міліція. Довели справу до суду.
Головне - є про що згадати. Вже, певно, восени, я запишу цю пісню, мелодія шикарна, написана Віктор Охріменком - в стилі "Бомжацького дона" і "Міліциціонерки". Незабаром почуєш. Дякую за суголосність думок!)))

П. ЯРОСЛАВЕ,загалом критикувати вчителів та адміністраторів -   негоже, та я загалом не критикую..
Мені пригадавсяВолодимир Семенович – « на великому каретному»,
Але  чесно скажу,  не очікував від Вас « Купувать».

 (09) Я поМетробудівській іду,
(09) Там знайдуна задницю біду,
(09) Долю дужеважко обдурить
(09) Дасть меніхто в зуби… закурить?!
(09) Все пройшломоє дитинство там
(09) Валер`янку ядавав котам,

(09) Ми буливеселі пацани –
(09) На базарікрали кавуни.
(10) У п`ятімкласі потім заодно
(09) На горищіпили всі вино.
(09) В сьомому ваптеку я ходив
(09) Купуватьсобі презерватив.

 ПРИСПІВ
08) Відраднийхутір – тут я жив
(08) Кидав удерево ножі.
(09) Відраднийсвій згадую як сон –
(09) Мійбандитський київський район.

(10) А потімразом в лісі як на те
(10) Займалисякунг - фу і карате,
(09) І були наБорщагівку* злі,
(09) З неюрозібратися ішли.
(09) Їй оголосиливсі війну,
(09) Билися мистінка на стіну

 ПРИСПІВ
08) Відраднийхутір – тут я жив
(08) Кидав удерево ножі.
(09) Відраднийсвій згадую як сон –
(09) Мійбандитський київський район.

Я не попередив, Юрію, що ці слова написані на вже готову музику Віктора Охріменка. Тому прошу вибачення за це. А загалом, раз уже зайшла мова про Вас, то Ви маєте велику хворобу і манію, Юрію. Ви, сам не вміючи писати, нахабно лізете повчати тих, у кого самому ще треба вчитися і вчитися. Коли сам навчитеся і станете майстром, тоді Вам не здасться дивним слово "купувать" у стилі бандитського шансону і слово "задниця", яке Ви тут мені "культурно" правите, абсолютно не відчуваючи низького стилю, цілком є доречним в даному контексті. Це, щоб Ви знали. Тут можуть бути і крутіші слова вжиті за потреби, бо це - бандитський шансон. Тепер Ви хоч будете мати якесь уявлення про стилі різні, в тому числі і музики.
Ви навіть набрати текст грамотно не вмієте: удерево ножі. (у дерево - ці слова пишуться окремо) (Відраднийсвій - і ці слова також). а у Вас такі помилки - майже у кожному рядку, пацан Ви літературний.
Більше того, деякі поетеси скаржаться, що Ви їх переслідуєте по всіх сайтах, пишете зауваження, що їм од Вас нікуди подітися - це такий прояв залицяння? То Ви ще і маньяк літературний? Ви дивіться, щоб не довелося до Вас їхати "розбиратися", як колись на Відрадному."Усохніть", як на Відрадному кажуть зі своїми зауваженнями, і подивіться на себе, що Ви пишете, яку "галиматью"...
Учетелем спочатку стають, а потім уже - вчать, ясно?

Юро, в даному випадку калькулятор можна не включати. Заявлено, що це пісня. Ти поміряй пісні і будеш дуже здивований, там своя методологія - такти, ноти...хоча є і виключення, якщо спочатку вірш, а потім мелодія. Для прикладу візьми всіма шанований і популярний "Океан Ельзи", а в пісні текст звучить чудово.

прегарно))) в цілому, пісню просто відчуваєш, яксвою, так і чужу, якщо навіть не заявляти про це...

Дякую, Олексію, за адвокатуру, як мовиться. Тут така справа, і я забув про це сказати. Ці слова написані на музичну "рибу" Віктора Охріменка, тобто текст накладався на вже готову музику. Цю деталь я не обумовив, через те пан Федик, любитель повчати, кинувся займатись своєю улюбленою справою.

Думаю що в такомуваріанті чи схожому теж напевно підійшло б під вже готову музику. Але оскільки
всіх тонкощів  написання пісень не знаю атільки вчусь, здебільшого на своїх помилках то от і стараюсь спитати в старших товаришів чи піде такий варіант..  
  Я по Метробудівській іду,
Там знайду пригоду чи  біду,
Долю дуже важко обдурить
Дасть мені хто взуби… закурить?!
Все пройшло моє дитинство там
Валер`янку ядавав котам,

Ми були веселіпацани –
На базарі крали кавуни.
в п`ятім класі хлопці заодно
На горищі дудлили  вино.
В сьомому в аптеку я ходив
Купувати вже презерватив.

ПРИСПІВ:
Відрадний хутір –тут я жив
Кидав у деревоножі.
Відрадний свійзгадую як сон –
 Мій бандитський київський район.

зранку  разом в лісі як на те
тренувалися у карате,
І були на Борщагівку* злі,
З нею розібратися ішли.
Їй оголосили всі війну,
Билися ми стінка на стіну
ПРИСПІВ:
Відрадний хутір – тут я жив
Кидав у деревоножі.
Відрадний свій згадую яксон –  
Мій бандитський київський район.

П.Ярославе,  я не гірше за Вас знаю деякі особливостіпідліткового життя.  Щодо написання слівразом, так то не я, а хай мені пробачить п. Олексій , сайт  таким чином форматує текст..Я ,як жартують вармію, спочатку набираю в текстовому редакторі… Тепер по суті.. «деякихпоетес», за яких Ви « тягнете мазу»..  їмби свого часу не «нариватись», бути більш виваженими, не було б « ответки»(вже
пробачте жаргоні вислови), про « поняття» я думаю знаю дещо більше , хоча
сперечатись не буду, але раджу не вживати висловів «усохніть», бо це не ваша
війна.. хоча Вам краще знати..  Пісня так пісня..Вам видніше, Ви автор, Ви адміністратор. Я навіть гадки не мав Вас вчити. Тому що
сам ще вчуся, але хай пробачать мені решта адміністраторів,  питання свободи слова на сайті стаєактуальним..Я  абсолютно виважено висловив свою думку,надіючись на адекватну реакцію.. Моя думка може Вам не подобатись, але я
пробачте говорив те що думав і в багато чому предметно.. Ви вже пробачте що «
наводив тінь на Сонце».. Тепер по суті тексту..пісні, якого раніше я неторкався..Поясніть менізадля чого Ви, Майстер Пера, використовуєте в ось цих  рядках аж двічі займенники?Ми були веселі пацани –На базарі краликавуни.У п`ятім класіпотім заодноНа горищі пили всівино. А то мені, томущо вчиться, потрібно зробити певні висновки на майбутнє для себе… Також якщо неВажко, в ось цих рядках:Їй оголосили всівійну,Билися мистінка на стіну.Це напевно якийсьособливий літературний прийом, мені не відомий, можливо знайдете за можливе мене
,неука, просвітити?Щиро радийспілкуванню ..

Відповідаю. А чому ж, коли я набираю свій текст коментаря чи вірша, всі слова не зливаються в одне, а абсолютно чітко вибудовуються і пишуться окремо, де треба? Певно, не сайт і не пан Олексій тут винен, а пан Юрій Федик сам винен разом із своїм комп"ютером чи ноутбуком і програмами чи вірусами, у ньому закладеному. Як той казав, поганому танцюристу дещо заважає.
Поетеси - жінки емоційні, дорогий мій, і в першу чергу стриманими повинні бути ми, чоловіки, у спілкуванні з ними. Якщо вони перегинають палицю в чомусь, то краще змовчати, а не переслідувати словесно на всіх паралелях, якщо Ви, звісно, лицар, а не "маніяк".
Якщо Ви вважаєте, що Ви знаєте більше стосовно "понять", то продемонструйте це у Вашій творчості. Не повчайте мене, як треба писати, а напишіть власний твір на цю тему, і тоді ми побачимо, хто більше, а хто менше. Щодо свободи слова, то у Вас тут її більше, аніж досить, аби тільки не вживали нецензурщини. Але ж і якась межа повинна бути. Ви маніакально себе бачите літературним наставником, і це перша ознака графоманії.
Може, я занадто глибоко увійшов у шансонний стиль, але під словом "усохніть" я мав на увазі те, щоб Ви цікавились більше власними помилками, а не шукали їх в інших і цим себе заспокоювали, бо ми часто бачимо тріску в оці сусіда, а колоди в своєму не помічаємо. І найбільше це стосується Вас, пане Юрію, і Ваших повчань чи зауважень. Ви не вмієте грамотно написати коментар, а не те, що вірш. Ви - графоман стовідсотковий і найгірший віршороб цього сайту.
А повчальник - найбільший, і повчання ці - часто не мають ніякого грунту між собою. Займенники, зокрема, можуть двічі вживатися, якщо вони різні, і багато клепки не треба, щоб зрозуміти. Ви ж не вмієте чітко сформулювати запитання, думку висловити, а вже беретеся інших повчати. Я ось про що. Ви не неук, а войовничий невіглас.
На цьому припиняємо дискусію, припиняємо повчання, дивимось насамперед на самого себе і свої недоліки і над ними працюємо. Все. Якщо хочете повної свободи слова, то створіть власний сайт і там робіть, що хочете.
Вибачайте за різкість, Ви самі її спровокували. Дивіться на себе збоку і робіть висновки.

Був у мене такий випадок, зателефонував керівник хору ветеранів, промугикав мелодію у трубку і попросив терміново написати слова, я прослухав його спів не один раз і відразу допоки не забув її написав слова, з точки зору " калькулятора" бездоганну, а потім, як уже сіли конкретно з нотами виявилося, що  бездоганність не допоможе... прийшлося збивати ритм і навіть з ямбу на хорей...Колись, при нагоді, я запишу на відео,  як цю пісню співає хор, звучить класно і збоїв нема, а почитати текст, калькулятор від сорому згорить. Вірш - це вірш, а пісня - це пісня...

Пан Олексій до текстів і форматування відношення має невелике, бо ми використовуємо безкоштовний ресурс UCOZ, з власного досвіду знаю, що це несумісність "ворда" і сайту, таке і в мене буває, можна спробувати запускати текст через "блокнот" (текстова програма) який є на кожному компі...

Так, Олексію, справді, це непорозуміння через відмінність тексту звичайного віршованого і пісенного, писаного на музичну рибу. Я тут свідомо вставив деякі склади, щоб ритм збігався скрізь, а в співі я ці склади викидаю, побачиш восени, коли запишу.
У мене ніби теж "Ворд - 2007" і нармально - є сумісність із сайтом. Чому ж у Федика немає?

Я цього не знаю, хоча ці проблеми інколи мають місце. Думаю, що це безкоштовний ресурс має якісь обмеження...