Так і народжується Поезія. Але дозвольте невеличку пораду: у другому рядку другої строфи - коротка форма дієслова. А якщо так: "Як осяйна надходить мить...". Щиро бажаю Вам нових осяйних миттєвостей натхнення!

Юрію, дякую, а що поганого чи неестетичного є в короткій формі дієслова? Не так шляхетно слово звучить? Твоя правка цікава, але якщо її вжити, то зникне головна думка вірша: надихатися поезією на природі, як дихати, як говорить!" Коли пишеш вірші чи коментарі, Юрію, треба, насамперед, думати про те, щоб не зіпсувати думку чи Образ вірша, а потім уже дивитися на зовнішні другорядні атрибути - усічена чи не усічена форма дієслова. Так учать присікуватись до дрібниць на другорядних літстудіях, відсікаючи голову думці на догоду неусіченій формі дієслова. Раджу над цим замислитись, друже! З добром!)))

Дуже добре, коли в людини є криниця натхнення, її джерело. Бажаю тобі, Ярославе, її не втратити, інакше життя перетвориться на сіре...
Хай буде побільше у тебе таких натхненних і гарних віршів!

Тамаро, щиро дякую за розуміння і підтримку!)))

гарно, а що поганого у коротких формах дієслів, я так і не можу зрозуміти, вони є у нормі, широковживані у живому мовленні

Справді, Таню, більше, ніж пів-України вживають таку форму дієслова! А скільки поетів-класкиків нею послуговуються! Дякую за відгук!))

Гарний вірш, і я за те, щоб не зважати на "коротке чи довге", бо головне - це думка.  На "Натхненні" був один мужчина, який терпіти не міг неологізми. А це ж як цікаво!.. Хай будуть і короткі форми дієслова, якщо це не заважає вираженню думки. Вибачте, що і я зі своїми судженнями...

Справді, Ларисо, чудово, що є і коротка форма дієслова, це не значить, що нею треба зловживати, але час від часу вжити можна. Крім того, є таке поняття як "енергія, вибуховість слова. Так от, саме усічена форма дієслова підсилює нерідко цю енергійність, силу і вибуховість поетичного слова. Крім того, справді слід зважати на головне у вірші - думку, Образ, почуття, а потім уже на формальні ознаки. Якщо усічена форма дієслова підсиює головний Образ, думку, то це - тільки плюс. Неологізми, якщо вони вдалі - я тільки вітаю і підтримую тебе у цьому.)))

Чудовий вірш, а "коротке" чи "довге" - це діло автора. У Ярослава такий стиль, така манера писати і тому не "ріже вухо"...

Дякую, друже Олексію! Зрештою, справа смаку, якщо не подобається, то можна або не читати, або не коментувати, але те, що така форма існує і активно використовується багатьма, в тому числі і поетами класиками - незаперечний факт. Крім того, аналіз вірша, як на моє переконання, слід починати з аналізу змісту, а потім уже торкатися форми.)))

Ярославе, щиро бажаю Вам і всім поетам "Натхнення" черпати своє поетичне натхнення не від велеса, а з чистого і вічного Джерела Божої Любові)))

Галино, дякую Вам за побажання! Але за віросповіданням я рідновір-язичник, і саме Бог Велес - покровитель митців і поетів, а також в давнину - свійських тварин - символу багатства, дає мені і іншим поетам сайту "Натхнення" натхнення і велику любов. До речі, Ви людина нова на "Натхненні", і не читали колективного збірника сайту "Натхнення", де слова із цього вірша - саме на обкладинці цього сайту, як квінтесенція його своєрідна. А Ви непоштиво написали його ім"я з маленької літери, чим мене особисто образили, що свідчить про те, що Ви не з любов"ю, а із зневагою в душі написали цей коментар. Тому Ви маєте, або написати ім"я святого для мене Бога на моїй сторінці, як належить, з Великої літери, і вибачитись за непоштивість і християнський шовінізм. Я знаю, що Ви - переконана християнка, але я не нав"язую Вам своєї віри і не кажу, що вона єдино правильна. І не забороняю іншим поетам сайту "Натхнення" - християнам, виявляти любов і прославляти того Бога, в якого вони вірують, хоч сам маю статус адміністратора сайту. Бо це є особиста інтимна, якщо хочете, справа кожного.
Я навіть не ідеалізую язичництво, в ньому є як добре, так і не все добре, так само не ідеалізую християнство, бо знаю що і в ньому не все добре. Бо коли хрестили Україну, то знищили 9 мільйонів рідновірів - геноцид князя Володимира, який можна прирівняти до голодомору. Хто читав спадщину давню шумерів і єгиптян, язичницьку релігію Греції - знайде схожі легенди у Біблії, яка була написана набагато пізніше, отже всі легенди про Христа списані і украдені з цих джерел. Світовий романіст Фелікс Ванденберг описує в одному з документальних романів своїх, що за свідченням біблейського пророка Абулафії Ісус Христос не воскресав, а помер, як звичайна людина, і був похований у склепі родинному, а вже потім на Нікейському соборі у 3 ст. н.е. був обожествлений, як Гільгамеш у шумерів. І про це знав Леонардо да Вінчі і зашифрував цю думку у християнських розписах Сікстинської капели в Італії. І як чинилися хрестові походи, і винищувалися цілі народи іменем людинолюбного Христа, який типу за всіх розіп"явся. І яка християнська релігія "демократична" і нетерпима, коли Президент Янукович наказав знести статую Перуна біля історичного музею в Києві на догоду москальському попу Кирилу вже цього літа, бо громада рідновірів не дуже ще велика, і не могла озброєним Омонівцям протистояти.
І ще така думка, поки було язичництво, як свідчить "Велесова книга" то наші пращури нав"язували свою волю іншим народам і володіли ледь не усим світом, і вчили і, зокрема, китайців культури землеробства і бойових мистецтв, які прийшли туди звідси, бо адепти Шаоліня розмовляють між собою і подосі українською мовою. Київську Русь боявся і поважав увесь світ, поки вона була з рідними Богами.
А після хрещення Русі ми стали рабами у власній державі - спершу опинилися під монголо-татарами, тоді під Литвою, потім Польщею, а тоді Росією, і досі з того ярма не виборсаємось.
Ось тому я, внаслідок довгих років богошукацтва і довгих роздумів про життя вибрав рідновірство, а не християнство.
Раджу і Вам, пані Галино, як початкуючому літератору, не сліпо вірити в Христа, а почитати літературу відповідну, замислитись над усим сказаним, і вчитися віротерпимості, якщо Ви говорите про любов до ближнього.
З повагою

Ярославе, я прийшла на цей сайт, як християнка, із Світлом Божого Слова. Якщо мої зауваження і вірші тут не сприймаються, то є право адміністраторів заблокувати мене. Я не ображуся.
Але Ви вимагаєте, щоб я написала ім'я язичеського бога з великої літери. Ярославе, особисто Вас, людину створену Всевишнім Богом, я поважаю. Поважаю Ваш вибір віри, бо кожній людині Бог дарував право вибору! Навіть коли цей вибір приводить людину в пекло. 
Не знала, що тут на "Натхненні" поети  черпають натхнення від велеса. ГОСПОДИ, спаси і помилуй!!!
Все, що ви написали, мене не переконує, бо особисто я маю не сліпу, живу віру в мого Господа Ісуса Христа  і пізнаю Його реальність в кожному дні мого життя. Мир Вам!!!

Галино, адміністрація знає, що на сайті "Натхнення" є зареєстровані- з Америки, Європи, Росії і також з усієї України. Можна тільки уявити собі, що там кожного в душі...На мою думку, у цю інтимну справу вмішуватися нікому не варто. Треба поважати віру один одного. У кожного вона своя, а ще я знаю точно, що є і атеїсти. Але це не заважає нам творити і  бути під одним дахом "Натхнення". Тут гарно пишуться вірші, співаються пісні і просто спілкуємося по-дружньому.

"І в"яже віршів срібну нить.." - чарівний образ! Ярославе, хай джерело натхнення для Вас бурлить невпинно! ))))
Я прочитала ще й коментарі, і не можу не додати до них того, що хвилює й мене.
Я з розумінням ставлюся до вибору віросповідання. Бог один, тільки люди дають йому різні імена, а ще надають йому таких рис, які мають і самі! У жорстоких - боги жорстокі, а в добрих людей і боги добрі... Я теж християнка і мій Бог Ісус, але, як я давно вже зрозуміла, Ісусів теж є багато, як і інших богів. У Володимира він був один, в Папи Римського другий, у сектантів - третій. А де істинний Бог? Мабуть, він у серці, а не в постулатах, які писалися з різними цілями.. Істиний Бог - це гармонія і любов, але не фанатизм!
Пані Галино, я надіюсь, що і Ви мене зрозумієте. А писати "Велес" із великої літера треба вже тільки тому, що це власна назва. Ми ж не пишемо напр. Зевс, Афродіта чи Ваал із маленьких літер тільки тому, що ми в них не віримо..
З повагою Лілія

Пані Лілю, тут справа ж не в правописі, а в тому, щоб признати "велеса" за бога. Я зумисне написала це ім'я з маленької букви, щоб підкреслити, що це--не бог!!! 
Живий і Вічний Бог є Один і у Нього є багато імен, які розкривають Його сутність і Його характер. Елохим, Ельшадай, Єгова, Адонай, Емануїл, Єшуа...  Але імена Зевса, Ваала, Афродіти--це імена ідолів. 
 А хіба Ісус Христос розділився чи змінився у своїй суті, що Ви пишете, що Він у кожної людини різний?!!! Ісус не змінився, але проблема в тому, що ми, як люди, часто дивимось на релігійні обряди та традиції, а не на Самого Бога. 
В повагою Галина

Так, сутність у Христа одна, але різне тлумачення і різні сприймання.. Як би там не було, треба шукати Бога насамперед у собі. Шкода, що релігію (будь-яку) багато століть і понині використовують як важель впливу на людські маси, а не як джерело гармонії та миру у світі. Така наша реальність.

Християнська віра--це не релігія, основана не обрядах і традиціях, а особисті стосунки з Богом. Його можна знайти в собі, якщо ми запросили Його в наше серце і прагнемо, щоб Він справді був нашим Господом. Тоді починається реальність Божого Царства!!!

Я вважаю, що мене ображено, мою віру зневажено, тому апелюю до тебе, Олексію, щоб християнську шовіністку Галину Левицьку негайно видалити з сайту. Тут такі непотрібні. Вона розповідає нам про любов, а сама сіє ненависть і неповагу до інших. Я не буду опускатися до її рівня і обзивати християнські святині у відповідь, бо поважаю своїх колег і їх переконання. Від жодного іншого учасника сайту "Натхнення" я не чув таких нахабних, безпардонних повчань, як від цієї дамочки, яка в літературі - взагалі ніхто, і ще сміє мене вчити, в якого мені Бога вірити. І розповідає людині, яка 16 років вивчає різні релігії світу, має дві вищі освіти. Це, м"яка кажучи, зарозумілість. Я не вживаю сильніших слів через культуру стосунків.

Ярославе, друже, якраз пакую валізу на Львів...там і поговоримо.

Справжня ода поезії! Гарно, велично, окрилено! Пам'ятаю, що уривок з цього вірша прикрасив обкладинку нашої збірочки "Натхнення"!

Щиро дякую, Наталочко! Натхнення зичу!)))