ХАЙ СВЯТИТЬСЯ

Здрастуй, милий, Велесовий гаю,

Тут природа справді ще жива,

Тихо, мов побожно завмирає,

Слухаючи Велеса слова.

Тут людинозвір не походжає

І гілок із тріском не лама,

Так, немов святиню оскверняє,

Тут його гидких слідів нема.

Лиш лякливий зайчик прострибає

У свою засніжену нору,

Та невтомний дятел відбиває

З гілки мертву вже, суху кору.

Тут людська душа відпочиває,

Тіло набира життєвих сил,

Лікар - Бог од скверни очищає,

Наче піднімає із могил.

Здравнице-природо, будь із нами,

Велесе, поетів надихай,

Хай святиться усіма Богами

Твій священний неповторний гай.

  7509 р. (Від Трипілля) (2001)