ЮНАК-МОЛОДИК
Ходить юний мороз і
поволі росте,
Він озера стиска
тонкольодом.
Блідне листя
печальне, вже не золоте
І втрачає красу і
свободу.
Все міцнішає холод
від юних потуг,
Огорта крижаним
павутинням,
Аж дерева зіщулились
голі навкруг
І на вітрі тремтять –
сіро-сині.
Завмирає робота
надвечір людська,
Мов зігрітися хоче
гіркою –
Так дістав той мороз
всіх рукою,
З юнака перекинувшись
в молодика.
18.11.7520 р. (Від
Трипілля) (2012)
Дажбогів гай, Конча
Озерна.
|