Я вже писала пародію на Чорногуза, яка у мене трапилася сама собою завдяки цій пародії. (Див. вище)

Подивився вище, у моїй антипародії слово "люк" згадується. Може, Ви свій псевдонім, відштовхнувшись від неї, узяли? Це я так жартую, не прийміть всерйоз, будь ласка.

Як будуть в мого компа глюки,
БудЕм ходить до молодиць у люки!))))

Ні, то Ви у мене взяли слово для своєї пародії, бо я ЛюК вже років 3, а Ваша антипародія ще зовсім юна.

Ясно, зрозумів, пацан іще, щи ж ти зробиш?)))

Ой, суттєвий додаток:

Гарно, Ярославе, вміло та дотепно...
Колись уже чув це в авторському виконанні.

Дякую, друже, ти уже - поет-пісняр, вітаю тебе з новим амплуа!)))

Літо красне стоїть чи зима,
Навесні чи в осінньому листі
У селі мені місця нема
І нема мені місця у місті...

Думав я, що це скоро мине,
І ховавсь разів сто, а то й двісті
Але скрізь діставали мене
Проклятущі оті пародисти...

Пародисти - не від Сатани,
Лікувать їх завдання - не злити,
На відміну від Скіфа, вони
Можуть іноді і похвалити!

Ось пігулки мені прописав
Оберіг - він суворий і строгий,
А, між тим, на увазі я мав,
Що пародія класна, їй-Богу!

Ну у Скіфа й похвала,
Ніби у плече - стріла.
І куди ЛГ не стане -
Скрізь його вона дістане.

Хоч би взяв "проклятущі" в лапки,
То повірив би я залюбки!
Тільки з другого разу топіру
Я, здається, і справді повірив.

Не напрошуюсь на компліменти,
Бо такі бачу в цьому моменти:
Тільки бачення дайте своє
І пишіть, як по-Вашому, є!)))

Оберіг завжди тримає марку,
Ось і знову взяв мене за барки,
Я ж їйбо, їй-Богу, не сміюся -
Руки догори підняв... Здаюся!!!

За хорошим настроєм - тільки до вас на сторінку.

Дякую, буду намагатись створювати Вам його і надалі!)))

От, як поети надихаються!

Буває по-різному, сонце-Тамаро! Надихаються - хтось від обурення на політиків, хтось - від міста і маршруток, хтось - від природи, а хтось - від прочитаного вірша...