БОГИНІ ДАНІ

Я уклоняюся снігам,

У небо шлю ясні привіти.

Дерева моляться Богам,

Розкинувши, як руки, віти.

Зима пречиста, мов кришталь,

Дива одкриє не одразу.

Піднявши вгору білу сталь,

Стоять кущі, як дикобрази.

Це розгалужене гілля,

Як вени на руці неначе.

Всміхається усім здаля –

Немов уперше це побачив.

Готує вітерець сюрприз

В легкім грайливім колиханні.

Сережка срібна звисла вниз –

Дарунок це Богині Дані!

3.01.7523 р. (2016) Київ, ботанічний сад

ім. М.Гришка.

 16 г. 23 хв.