Василю, щось на Вас це не схоже... Може це холод так впливає на людей, але сама, останнім часом ходжу у такому настрої. Найкраще від пессимізму рятує улюблена робота! Вірш дуже цікавий, особливо мене вразила остання фраза:Хрест – остання щогла на човні. Безпросвітно боляче мені. А Ви не хочете приїхати у Чернівці?... Запросіть мене, будь ласка, на липовий чай, я так давно його не пилаЮ а з Вашим віршем згадала, що дуже його люблю... Аж запах відчуваю!
А коли "лелеки плентаються" - то, значить, ще будуть нові діти , ну, наприклад, онуки! То ж життя триває! А я люблю дощ, то мені й "перехрестя мокрі" - якось не противні. А яка розкішна метафора:"Хрест - остання щогла на човні"! Дякую.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
