Зі співчуттям у серці бідний ділиться охоче, Заможний на чужі потреби закриває очі.... Мов через скло ти бачиш світ... Як знизу срібла трохи - У дзеркалі розкішнім видно лише власний профіль.
Зі співчуттям у серці бідний ділиться добром охоче,
Заможний на чужі потреби часто закриває очі....
Мов через скло ми дивимось на світ... Як знизу срібла трохи -
Не скло, а дзеркало розкішне відбиває власний профіль.
Дякую, Наталю! Філософську лірику сприймають тільки гурмани, тому я по-особливому хвилювалася за форму й зміст. Ваш коментар додав мені наснаги. Дуже вдячна!
Дякую, пані Світлано. Я отримую від творів подвійну насолоду: від їхнього "народження" і від тих гарних, теплих і підбадьорливих слів, якими Ви з іншими авторами ділитесь тут. Спасибі вам за це! Я Вас всіх дуже люблю!
Коли почав читати, зловив себе на думці, певно рубаї рубає Ольга. Коли ж ні, звичайний чотиривірш із суміжними римами. Але ж - таки філософська лірика. Із дещо загадковим кінцем. До Вас приходить життєва мудрість і Ви її досить вміло передаєте! Рубаями не захоплювалися - це справді чотирирядкові притчі з повчальними сентенціями наприкінці. Думаю у Вас має вийти!)))
Дякую, пане Ярослав, таки вгадали: люблю східний стиль і рубаї теж інколи пишу. Правда, дещо з обережністю, бо такі твори не настільки популярні серед читачів, як, скажімо, інтимна лірика. Філософія - одне з моїх уподобань разом з афоризмами. Тому вдячна Вам за підтримку й заохочення саме у цьому напрямку.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
