1 Тая (27.01.2013 12:42)

0

Спам

Ніколи світло тьмою не здолати! Згодна на всі сто!

2 Ольга (27.01.2013 14:00)

0

Спам

Тисну руку! Дякую, Таю!

3 tamara (27.01.2013 15:37)

0

Спам

Ні, не витерти ті рядки...Хіба що придушить рядном... А тьми і світла боротьба, на жаль, існує вічно.

4 Ольга (27.01.2013 19:00)

0

Спам

Так, пані Тамаро, діалектика життя... Дякую, що читаєте й коментуєте. На цьому сайті дуже доброзичлива атмосфера, кожному приділяють увагу. Спасибі Вам велике за це!

5 tamara (27.01.2013 19:35)

0

Спам

Все залежить від нас самих

6 45tom (27.01.2013 20:38)

0

Спам

Не витирай рядки, що було, то було...Колись, при світлі каміна буде цікаво прочитати - думки, відчуття і настрій.

7 Ольга (27.01.2013 20:52)

0

Спам

Пане Олексію, уявила крісло-гойдалку, себе і силу-силенну не витертих рядків... Матиму заняття на схилі літ... Вірш сумний, а мені захотілося пожартувати. smile

Дякую за настрій!

8 45tom (27.01.2013 21:11)

0

Спам

Я до того, що коли читаю свої старі вірші, то інколи, ніби повертається настій і думки, які панували у момент написання...

9 ivhent (28.01.2013 18:53)

0

Спам

Вітаю, Оль! Поки болить - значить живе і любить.
А поки "свіча горить" - то й надія жива... Така філософія...

10 Ольга (28.01.2013 20:24)

0

Спам

Отже, висновок такий: треба жити й горіти! Дякую, що завітали. Таки знайшов... wink