У миттєвостей щастя немає рецептів, прогнозів.
Доля плетивом див заплітала життєві стежки.
В літню спеку розвішую спогад торішніх морозів,
Я шукала під сонцем себе, та знайшов мене ти.
Хай на жодне з питань не знаходжу логічних пояснень,
Хай в нестримному морі бажань ти втопив всі "чому"...
І чуттєвості дотик невидимо діє під панцир
Наболілого досвіду душ...
Ти ожив.
Я живу...
Оля, ти знаєш, можна коментувати кожен рядочок...Виявляється, що доля таки робить свою справу...Відчувається окриленість, впевненість (хоча й нема цьому щастю логічних пояснень) і шлях до щастя через набутий життєвий досвід. Це голос щасливої ЛГ.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
