Неначе діти, віримо в добро. Я не про те, що серед нас його немає. Спливає білий день. Немов примара раю, На нього падає нічне ярмо...- Перебинтовує пітьма душевні рани, І в прохолоді сни лікують, як бальзами. У тиші темній спочиває люд. Хіба в пекельній світлості ідея правди? На чорне й біле розділили карту варто Життя? А цінностей у чому суть?
Як зраджує нам день щодня в обіймах ночі, Так ворогують між собою наші вуха й очі
Боротьба...Добра і зла, білого і чорного. А людина має вистояти в ній. О! Був час, коли я лікувалась снами... То - маленька віддушина))) Так впевнено і перевірено життям, Олю!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
