Прислухайся любий мій паростку хочеться ніжності
Без неї у затінку згину я Тінь стіни істини
Дискусії, диспути, розпач і наступи-відступи
Запилений паросток вмитий сльозою розбіжностей
Ти слухаєш з віддалі відголос мудрої старості
Воскресне у серці любов Та нестача в ній зрошення
І все ж не суди Ця стіна що між нами - пророщена
У снах каяттям наяву полином соку паростка
Запилений паросток вмитий сльозою розбіжностей... Оленько, глибокі і правильні рядки у цьому вірші, а скільки ще між рядками...Стільки, скільки є в реальності.
Дай Боже Вашій ЛГ, Олю, зустріти того, хто її зрозуміє, оцінить і дасть їй те тепло душі серця, якого вона потребує. Бо бути розумною і талановитою жінкою в наш час, та й не тільки в наш - нелегко!)))
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
