Вдячна, пані Уляно!

Щемно передали гіркоту розбитого кохання... Чуттєва лірика.

Дякую, Наталю! Теплі слова друзів  = це завжди радість і втіха!

Цей римований вірш вийшов у вас  якимось трепетно - ніжним,чуттєвим,зворушливим...ЛГ,здатна так кохати,щасливіша від усіх,хто ніколи не переживав цього  справжнього почуття...

У Вас безмежне й добре серце, Світлано! Спасибі Вам за увагу й підбарьоливі слова! Інколи маємо у цьому велику потребу. Ще раз спасибі!

І на своєму ЛГ вкотре помічаю: біль нерозділеного кохання породжує сильну емоційну поезію, спроможну впливати на інших. Тому радійте своїй депресії. Вона породила стільки знахідок поетичних!))) Завжди в поганому є щось добре. А Вашій ЛГ треба філософськи ставитись до зрад. Зради стаються тоді, коли одна половина ІДЕАЛІЗУЄ коханого. А життя по Свіяшу (рос. психологу) завжди розбиває ідеалізації. У нього є така фраза: Коли жінка ідеалізує вірність подружню, то чоловік просто зобо"язаний випивати і гуляти, щоб розбити цю ідеалізацію. Нещодавно видали книгу: Про що думають чоловіки, коли вони не думають про секс". Книга була на 500 з лишком сторінок із ПУСТИМИ сторінками. Не скажу, що всі чоловіки такі, але знаю, що почав думати не тільки про секс уже після 40 років. )))

Дякую, пане Ярославе, за цікавий відгук. Захоплююсь психологією, Олександром Свіяшем зокрема (можливо тому, що чоловік - психолог за професією). Мої твори - не автобіграфічні. У спілкуванні відчуваю людину, її біль, проймаюся ситуацією - і рядочки самі виливаються з душі. На щастя, у мене щаслива сім"я, разом виховуємо донечку, а ці сумні відчуття пронизують тільки мою поезію. У світі багато горя й трагедій, не можу бути осторонь, бо біль передається. Тому й пишу про це, бо "без сліз пролитих очей красивих не буває". Щиро вдячна! Щастя Вам і добра! Рада, що маю нагоду спілкуватись з Вами!