На слові ловиш. Виправдовуєшся.
Співаєш оди й дифірамби.
Пояснюєш прописні істини.
"Не можу" і "не зможу" рясніють
В твоїх повідомленнях. Ріжуть серце.
Вбивають вони. Знищують єство.
А ти зриваєш цвіт яскравий
Моєї молодості квітучої.
Тобі не боляче, не щемить
Бо ти не живеш зі мною,
А просто насолоджуєшся
Своїм життям поруч.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
