В обіймах гарячих нестримного липня-коханця ледь чутно і солодко стогне схвильована ніч. У колі одвічному жаги, бажань, протиріч ця пара до ранку кружлятиме в ніжному танці.
А лінії їхні тремтливі - в краплинах роси, у музиці місячній трав, невловимо сріблястих. Почувши її, серед них просто хочеться впасти і палко згоріти в багатті цієї краси!..
Ледь чутно і солодко стогне схвильована ніч від ніжних цілунків невтомного липня-коханця. Ще трохи – і стомлено-сонна, десь зникне уранці, забравши з собою мереживо зоряних свіч...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Така лірика не залишить читача байдужим.Дуже гарно! 
