Слова і відео справді чудові, Олексію! А музика одноманітна і нецікава, і виконання невдале! Даруйте, це - дрімуче любительство і самодіяльність. Володю - це твоя творча невдача! Пробач, але говорю, так, як є.
Дякую, Олексію!!! Все чудово! А вам, Ярославе, відкрию велику таємницю - я справді любитель і самодіяльний композитор і виконавець! На відміну від вас. Тому вимоги до мене і вас - різні)))
Треба пам"ятати, Володю, що кожен з нас себе любить і не може об"єктивно оцінити самого себе. А зі сторони, як правило, видніше. Треба ставитись до себе самого іноді критично. З твоїх коментарів і тут і на "ПМ" я бачив тільки уперту затятість переважно, що у мене все добре і все. Надмірна самозакоханість веде до припинення творчого зростання. Оце слід пам"ятати дуже добре, що тобі і раджу. А час уже багато дечого показав.
Те, що робить Олексій, не завжди хочеться називати словом «кліп». Це всеж музичні фільми-короткометражки. Для мене завжди здавалося цікавим – як одна і та ж бісеринка може блиснути різними гранями по-різному. От і зараз - той надзвичайно цікавий випадок, коли один чудовий вірш Світлани Костюк заграв різними гранями в двох таких різних фільмах. Даний фільм це - «затишок сумної пісні», гімн-молитва. Переважають інтер'єри храмів і зимові пейзажі. Знахідкою є – показ книжок Світлани - «Томики віршів, як іконостас»
На ФБ два варіанти пісні сподобались слухачам. От і слава Богу! Ярославе, для наших пісень сердець достатньо. Дякую вам, Олексію і Віктору за присутність у моєму варіанті "Музею". Натхнення невичерпного усім !!!
Щирість і душевність - вона присутня у твоєму виконанні, Володю, і бере за душу. Але в деяких місцях , які драматично насичені, проситься сильна енергетика співу а ти її дати не можеш, бо непоставлений голос. У слові "менестре-е-ель", наприклад, українська вокальна школа вчить протягувати "голосні звуки", а ти протягуєш приголосну "менестреллль", як це роблять китайці. Хотілося б динамічних відтінків у співі - не все на "форте" і "меццо-форте" валити, а іноді й піано застосовувати "(тихо), бо це є показник вокальної майстерності. У музиці хотілося б ширшого діапазону, стрибків на квінту, сексту і цікавіших мелодійних ходів - мелодія дещо одноманітна. Але в цілому характер твору ти передав і глибину переживань ліричного героя, за це тебе і хвалять твої прихильники, яких чимало і на ФБ. А на мою прискіпливість, Володю, не ображайся. Вона - не для того, щоб тебе принизити, а щоб дійсно покращити твій рівень музичний. За зауваження до віршів ти мені сам дякував колись на "ПМ", хоч ми і сперечалися, бувало, до "зубовного скрежету", пригадуєш? І тут згадаєш колись "не злим, тихим словом", як час прийде. Натхнення тобі.
Дорогі друзі! Я слухала 2 варіанти цієї пісні. Пісня дійсно дуже чудова, прекрасні слова і музика В. Сірого і В.Охріменка, кожна, по-своєму, гарна, і відео бездоганне! Щодо виконання, скажу відверто, тільки, прошу, без образ. Пісня у виконанні Володимира Сірого виконана душевно і дуже щемно, кожне слово пропущено через серце і душу, хочеться слухати і слухати і не один раз. Після його виконання вже не сприймається інше виконання. І ми часто забуваємо про відому річ - те, що просте, - воно і є геніальне! А Ви, п. Ярославе, правильно відмітили, що "надмірна самозакоханість веде до припинення творчого зростання. Оце слід пам"ятати дуже добре" - тільки ці слова уважніше кілька разів прочитайте і зробіть висновки. "Треба ставитись до себе самого іноді критично".
Ви мене не вчіть, Галино, це я Вам теж скажу без образ. Ви плутаєте поняття "простота" і спрощеність". Простота справді є геніальною, якщо вона така, як у Тараса Шевченка в поезії, або у вокалі, наприклад, у Діани Петриненко чи у Зої Гайдай, у якої вчився мій педагог по вокалу народний артист України Петро Довбня. Мене також учили співати народні артисти України Сергій Козак - соліст Національної опери України і кращий соліст-бандурист Національної капели бандуристів України народний артист України Генадій Нещотний. Від них я наслухався стільки критичних зауважень, що Вам і не снилося в найстрашнішому сні. Не знаю чи знайдеться ще такий битий вокаліст, як я, в усій Україні. Я дуже довго - 25 років ішов до якогось певного вокального рівня. І пройшов самодіяльний рівень - той, на якому нині перебуває Володя Сірий при всій симпатії і повазі до нього. Коли дилетанти від музики хвалять щирість і душевність виконання, не помічаючи бідності емоційної і одноманітний спів без динамічних відтінків і убогості - музики, написаної в одній тональності без модуляцій (ознака професійності). Справжній професіонал, це - той, котрий має і душевність і майстерність. Скільки ми працювали з Віктором Охріменком над фонограмами, і зокрема в даному випадку - Ви собі навіть не уявляєте, щоб музика була на рівні. І нарешті я дочекався похвали від моїх колег за свій варіант "Музею забутої любові" - професіоналів по капелі бандуристів, які раніше мокрого місця не лишали, послухавши попередні пісні. У Володі Сірого сильна сторона у співі - це духовність висока, особливо коли стосується пісень, пов"язаних з релігійністю і депресивністю, а тут потрібно було передати тонкі нюанси житейські і не все йому вдалося, бо мало ще досвіду співочого. У поезії він уже досяг професійного рівня - і скільки його муштрували на "ПМ", і я в тому числі. Можна по інтернету вимуштрувати його як і композитора тими методами, якими я працюю з Віктором Охріменком - він уже на професійному рівні у кращих своїх творах, а от співати не навчиш заочно. Треба мучитись на уроках у вокальному класі довгі роки і тоді щось вийде. Допомагаю і Олексієві порадами стосовно відео і зараз канал "Культура" вже хоче брати його сюжети, як професійні, бо людина робить усе просто чудово, з любов"ю Сама Світлана Костюк мені дякувала за мій "шикарний дарунок" пісенний (додам наш спільний з Олексієм і Віктором), а на Володю просила не ображатися, бо ці слова були у нього давно. Я не образився, а просто висловив свою думку і своє тверде переконання, на якому стоятиму залізно до кінця. Ви тут на "Натхненні" людина нова, і не судіть краще у тій сфері, де Ви не є професіоналом. Тим більше, що ситуація не трагічна, багато попередніх пісень у Володі є досить вдалими. Він перспективна людина у цьому напрямку і йому не зашкодить парочка професійних порад. Бо якраз йому самокритичності не вистачає. А у мене її - є чимало, може і забагато. І те, що я пишу тут впевнено і переконано, не означає, що я самозакоханий і не самокритичний. Просто я цю внутрішню роботу виконую на самоті дуже жорстко сам до себе і тому маю право моральне вимогливо ставитись до інших. Ви мене зовсім не знаєте і вже мене закидаєте несамокритичність натяками. Це говорить про Вашу надмірну емоційність, поспішність і невиваженість думок. Тобто дилетанство певне, на жаль. Як поетесу, я Вас шаную. Сьогодні віддав Вашу пісню про горлицю співачці. А тут - у сфері музики, де Ви не є профі- раджу бути обачнішою і стриманішою у своїх оцінках.
Даруйте, але я не мала мети когось повчати і, тим більше, судити, я лише повторила Ваші ж слова, п. Ярославе! Ваші слова!!! І лише висловила думку пересічної слухачки (з народу), як сприймається пісня. А сприймається те, що іде від душі, легко, без надриву. Я ціную Вашу невтомну працю над створенням пісні, так, повинні бути і професійні поради, але потрібно і дотримуватись звичайної етики до Вашого колеги. Бажаю Вам натхнення і подальших успіхів!
Ви мені також даруйте, Галино, але суперечка ведеться в рамках етики і пристойності. А те, що називаються речі своїми іменами - то краще, як досвідчений хірург, зробити спершу боляче, щоб потім було усе добре. А Ваше сприйняття є Ваше сприйняття, воно суб"єктивне, але Ви маєте право висловлювати свою думку. Але ж я не настільки тупий, щоб не розуміти, що мої слова у Ваших вустах - то камінь у мій город - делікатний камінь - і на цей закид я Вам уже відповів. А стосовно надривів, то іноді вони глибше передають душу поета, ніж спрощена музика і непрофесійний спів. Дуже радий, що Ви розумієте, що потрібні професійні поради. І сприйняття своє треба теж шліфувати на більш професійних зразках. Це теж Вам моя добра порада. Зичу натхнення і творчих успіхів взаємно.
Дякую, п. Ярославе, що ж буду шліфувати своє сприйняття, дякую за пораду. Щодо хірурга, - він має справу з тілом пацієнта, і все ж старається не зробити йому боляче, вводячи обезболююче. Ви ж маєте справу з душею людини, яку можна легко поранити, а можна дати крила для злету, і тому потрібно зважати на слова, які Ви говорите чи пишете. І ще одне, Ви явно мене з кимось переплутали, я не поет і пісні про горлицю не писала, я маю відчуття і почуття (за що вдячна Богові), і завжди пишу те, що відчуваю. Каміння теж не кидаю, лише скопіювала Ваші ж слова. Доброго дня Вам! Миру і злагоди!
А хто Ви?Я тут знаю лише двох Галин - Коризму і Гнатюк. А Ваше прізвище яке - скажіть, бо мені не відкривається Ваш акаунт, коли натискаю на Ваше ім"я?
Та хто б Ви не були, я відповідаю Вам абсолютно щиро і те, що думаю. Так от, Галино з народу - в народі бувають теж різні люди і хороші і не зовсім... М"яко кажучи. Тепер до нашої суперечки. Володимиру Сірому я вказав на недоліки, які можна виправити і вказав - як можна. Ви ж написали мені, що, цитую: "Після його виконання вже не сприймається інше виконання." Це що, виходить Володимир Сірий у нас - Карузо чи Солов"яненко, що після нього вже не хочеться нікого слухати? А як Ви вважаєте, це нормальна людина може так казати? Так може казати або тільки хвора на голову людина, яка в примітивній зарозумілості своїй не розуміє, що ображає сама співрозмовника, який має професійну школу і має вокальні дані набагато вищі від Сірого. І Ви мені ще розповідаєте, що я, цитую: Ви ж маєте справу з душею людини, яку можна легко поранити, а можна дати крила для злету, і тому потрібно зважати на слова, які Ви говорите чи пишете". А Ви не поранили мене і всіх видатних співаків, померлих і нині сущих, сказавши, що після Сірого Вам не хочеться нікого слухати? Ви просто дуже м"яко кажучи суб"єктивна, і не тямите, щО Ви говорите. А насправді Ви просто по-бабськи жалієте його, думаючи, що крила йому даруєте? Навпаки, Ви ті крила обрізаєте цим немудрим захвалюванням. А треба - навпаки - фахівцю вказати на недоліки, щоб людина росла і вищала, раз взялася за сферу музики.
Щось останнім часом мало я отримував коментарів та критики. А від Ярослава просто поперло і тим, і сим. Про вміст нічого не говоритиму, бо я зацікавлена особа.)) Лиш висловлю подяку, адже ви, Ярославе, стільки написали тут, що я певно за місяць не отримаю на всіх сайтах одночасно...
будть ласочка...не сваріться... Усі люди різні... Ви теж різні... У цьому ж суть і краса світу... Ми не можемо бути схожими один на одного... Виконання щире і душевне....під сумний настрій...а він таким буває часто... ДЯКУЮ усім - композитору, виконавцю, автору відео... Я ЛЮБЛЮ ВАС УСІХ, ДРУЗІ, ТАКИМИ РІЗНИМИ І ТОМУ ЦІКАВИМИ... ПОСМІХНІТЬСЯ, БУДЬ ЛАСКА...
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
