Завжди висітиме біля мого письмового столу ікона, яку Світлана мені подарувала. На полиці, біля столу, стоятимуть у ряд збірки підписані її рукою. І я, як і раніше робив, буду періодично слухати пісні, слова до яких написала Світлана. Не хочеться в даному випадку писати банальних фраз, але, вона завжди буде з нами у віршах, піснях і у нашій пам’яті.
6 січня 2017 року від нас пішла українська поетеса, журналіст, педагог, громадський діяч, член Національної спілки письменників України Світлана Костюк.
Я був знайомий з пані Світланою лише віртуально. Переписувались, працювали над піснями. Вона присилали мені свої книжки, подарувала ікону (Святий Миколай), зроблену її коханим чоловіком. Вона була доброю і мудрою Людиною. Вічна їй пам’ять. 07.01.2016 весь день біля тієї ікони в мене горіла свічечка.
Класна вийшла пісня! Пані Оксана проникливо і піднесено її виконала. Кліп вийшов меморіальний.
Вікторе, Світлану знав особисто, бачилися не один раз, читали вірші на різних літературних заходах Івано- Франківська і Львову, світла була людина. Ця пісня зроблена давно, Світлана знала все...ніби прощалася, тому і дала всі свої цінні світлини і обкладинки книг для створення відео.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
