Мироточиво душ

Про безсмертя – то кожному варто послухать,

Вартівницю в світах і собі не поруш.

Миро точить душа, що спізналася з Духом.

Є В УСІХ ПОКОЛІНЬ МИРОТОЧИВО ДУШ!

Людство дуже багате. Та бідні страждальні.

Страстотерпці – над лезом. Одна таїна.

Їх найдовші віки порахують на пальцях.

Їх запишуть у Біблію всі племена.

МИРУВАТИСЯ ЛЕГКО. Безсмертність вузенька.

Добре видно над Бескидом бортницький слід.

БО СТРАЖДАТИ ЗА СЕБЕ – ТО СПРАВА маленька.

А ВЕЛИКОЮ СТАНЕ, як вибореш РІД!

Ні країв, ні кінця. Ні повіву, ні руху.

На покутті – дідух. І у займищах – Дід.

Миро точить душа, що спізналася з Духом.

МИРОТОЧИТЬ СЕБЕ У СОБІ МІЙ НАРОД,

ПРО БЕЗСМЕРТЯ  - ТО КОЖНОМУ ВАРТО

                                                    ПОСЛУХАТЬ.

Як початок не в»ється, чатує кінець.

Миро точить душа, що звінчалася з Духом.

Бо короною стане лише страдний вінець.

Так було. І так є. Може, так і не буде.

Може, радість, як острів, впаде на острог.

АЛЕ ПОКИ З СОБОЮ НЕ МИРЯТЬСЯ ЛЮДИ,
ЇХ БЕЗСМЕРТЯ СТРАЖДАННЯМИ МІРЯЄ БОГ.

ПРО БЕЗСМЕРТЯ – ТО КОЖНОМУ ВАРТО

                                                          ПОСЛУХАТЬ…

2002р.Б.

Парастас -33

От Ярина йшла і впала. Я бачила, як її гризли собаки

                              Дроздовська Христя

Яринонько, Домно, Палазю…

Куди Ви несете Хрести?

З Європи сміялася Азія,
Замало Голгофу звести.

Ще треба її покорити…

Не дощик – селянськая кров.

Гордію, Юхиме, Микито…

Де гордість вкраїнських дібров?

Прокопе, Корнію, Макарцю…

Коріннячко сохне в землі.

Уляно, Онисю, Одарцю…

…Ні свічечки в сивій імлі.

Скипілася в крем»яхи глина.

Луна – в гостроверхі Віки.

Меланко, Секлето, Килино,

Де ваші святі рушники.

…Василькі де ваші?
Й Петруні?!

Здригнувся покривджено час.

Ликеро…

                 Харитю…

                                   Марфуню…

ВІДПРАВЛЮ
УСІМ
ПАРАСТАС.

Страсті

А одне дівча підповзло до вікна і жалібно просить:

" Тьотю,відріжте мені пальчик, я його з"їм, а то він не перекусується"

                                                                                                Кадюк Віра

Є страсті Господні. І страсті земні.

Чомусь їм немає кінця.

…Дитячі ті пальчики. В тому вікні!
Не перекусується.

Страшний аргумент. В аргументі арго…

Хоча би пристойного хоч півслівця.

Холоне уява від страху того!

Не перекусується!

Найбільше прокляття. З прокльонів усіх!
…Ні матері і ні вітця.

Нам гризти

Віками той збурений гріх.

Не пе-ре-ку-су-єть-ся…