Микола Булат у гостях літературної вітальні "Передзвони" Кременчуцького району
Микола Булат: «Тішуся, коли мене забувають хвалити» Газета "Місто" gazeta-misto.te.ua/.../ "...З великою приємністю згадую дівчину, яка зізналась, що почала писати вірші після перегляду моєї вистави за Олександром Олесем. Або жінку, яка лише через багато років зрозуміла і пробачила свого батька, що колись умисне пішов із життя. Приємно, коли люди завдяки твоїй творчості починають змінювати свої погляди на життя, відчувають душевне піднесення і очищення. Для мене це важливіше за гучність аплодисментів та кількість подарованих квітів. Кажуть, найкраща похвала художнику, коли під враженням побаченого забувають про похвалу".
Олексію, ти правильно визначив, дійсно - надзвичайно цікава людина. Щойно Микола Миколайович телефонував, переглянувши кліп. Дякував за справу, яку робимо, за відео, що ти Олексій, поговорили про можливі перспективи на майбутнє.
Спасибі, Олексію, за змонтований матеріал. Звичайно, тут лише малесенька частинка того дійства, що два дні відбувалося в м.Кременчуці. Глядачі моновистави за творчісю С.Єсеніна і учасники літературної вітальні "Передзвони" Кременчуцького району мали можливість послухати талановитого актора і поспілкуватися з ним ближе. На цей раз наше засідання відбувалося два дні підряд. Планово - з Таїсією Цибульською і позапланово - з Миколою Булатом. І ми від того маємо величезний заряд енергії та натхнення. Сподіваюся, що ця зустріч з Миколою Миколайовичем не залишиться єдиною. Скоро наш земляк завітає до міста з моновиставою за творчістю Г.Тютюнника. Чекаємо на цю зустріч з нетерпінням!
Тільки рада від того, що маєте можливісь познайомитись з цією талановитою людиною. Звичайно, інформації тут небагато, буде можливість, надам іще. Хто хоче організувати в себе перегляд вистав, можете запрошувати Миколу Миколайовича.
Більш нема змоги переправити Олексію, ти ж знаєш, це треба тільки пересилати, а то час, хотілося зразу зробити. Запрошуйте його до себе, Ларисо! Не знаю, може він і у Дніпропетровськ збирається на гастролі. При нагоді запитаю.Дякую, що цікавишся! А ти теж обіцяла кинути матеріал про свої зустрічі...
...Цікаво, а коли поет зі своїми віршами виступає - це "робота"? Коли його запрошують, і він мететься за свої гроші, хай і далеко?.. Мій висновок - поетова робота - не "робота"...
Ларисо, я не буду вступати в дискусію! Рахуй це, як знаєш...Ти працюєш бібліотекарем за зарплату, між іншим...І мені за мою платять, слава Богу... А а він - професійний актор, концерти - його робота. А от зустрічі, це вже хто як домовиться і як в нього вийде
за гроші... вона працює за грошІ, так само й актор на сцені офіційній - одне, а як поширювати укр культуру за гроші, повірте, нічого не отримається, заробіток хіба...
Тамаро, я іговорю взагалі, на сторінці, де говорять про поетів, бібліотекарів і акторів, з врахуванням коментів. А не про конкретну людину, і своєїт очки зору на акторів в цілому не змінюю.
А якщо відверто, то матеріал я виставила не для того, щоб обговорювати відношення до акторів, бібліотекарів чи поетів. Можна підвести до багатьох провокаційних запитань і коментів і, якщо захотіти, то з іскри вже буде горіти яскраве полум'я. Я цього не робила і не хочу робити. Я провела за словами Лариси цікавезну зустріч, вона пройшла на межі найвищого спілкування людських душ, залишивши найяскравіші спогади у присутніх. А про гроші...Мені про них говорити тут навіть не хочеться...І неприємно! Справа, яку робить Микола Булат, варта вищої оцінки, ніж гроші. Я впевнена, коли він прочитає наше обговорення, йому буде дуже боляче...І не тільки йому, а й учасникам зустрічі. Вибачте...
Таня, ти про що?Хто тобі робив боляче і кого треба було зупиняти?На скільки я знаю, ти з тим конфліктом прийшла, бо він зародився на іншому сайті, а тут тільки були одголоски, чи продовження. А по великому рахунку, чи зобов’язані адміни цим займатися? Ви дорослі, самостійні люди, могли б і самі розібратися. До речі, як починаєте ображати один одного тоді у амінів дозволу не просите, а потім адміни винні, бо вони не втручаються. Я розумію - складне життя, негаразди, емоції, але для чого перекладати свої проблеми на інших? «Натхнення» створене для комфортного спілкування і публікації творів, і мультимедіа, а всі проблеми які з цим не пов’язані вирішуйте самі…
Таня, я матеріал виставила не для особистих образ і вияснення стосунків. Для цього, якщо хтось когось образив, є інші варіанти і можливості... Чи для творчих людей конфлікти - це джерело натхнення? Якщо ще буде продовжуватись, я закрию матеріал для такого обговорення...
Тамаро, Таню, вибачте, це я винна, що завела розмову в такий кут. Просто я тієї миті подумала про тих, хто пишуть, за свої кошти видають, і СЛОВО людям несуть, і задля себе теж стараються... До нас ставлення - як до любителів, і ми такими і є, адже не навчилися заробляти на цьому гроші. Професіонал - той, хто зі своєї творчості викрутить собі заробіток, і в цьому нічого поганого нема. Просто ми виховані "по-старинському". Я зараз дружу з поетесою, письменницею нової формації (їй за 30). То вона каже, що нічого не треба робити задарма (і мене до цього закликала). Запрошують виступити? Кажи, щоб оплатили дорогу. Вона викладає у початківців-письменників, то саме цьому їх і вчить. Я так не можу. А, може, й дарма?
нас не перевчиш, біда у цьому, і це теж не найкраще, знаю бібліотекаркунашого віку, яка, за відсутності книг, купує і несе, - дітям треба, - у дитячій працює.... ми радянський продукт, Лоро, це погано, але і добре, для держави, але не для нас
Микола Булат: «Тішуся, коли мене забувають хвалити» Газета "Місто" gazeta-misto.te.ua/.../
"...З великою приємністю згадую дівчину, яка зізналась, що почала писати вірші після перегляду моєї вистави за Олександром Олесем. Або жінку, яка лише через багато років зрозуміла і пробачила свого батька, що колись умисне пішов із життя. Приємно, коли люди завдяки твоїй творчості починають змінювати свої погляди на життя, відчувають душевне піднесення і очищення. Для мене це важливіше за гучність аплодисментів та кількість подарованих квітів. Кажуть, найкраща похвала художнику, коли під враженням побаченого забувають про похвалу".
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...