За убієнних голодом свіча
Стікає воском і слізьми на дУші
Тих, що в раю, їх сліз не вистача…
За винних у гріхах молитись мушу.
І я, і ти, Вкраїна йде у храм,
Щоб на колінах Господа просити
ПрощЕння винним і прощЕння нам,
Якщо безсилі і якщо ми ситі…
Стоять хрести. Могили де? Хрести
Схилили голови за Україну
І руки ввись зняли, аби нести
Покуту, точно, не за твій гріх, сину…
Вкраїнський син, вкраїнськеє дитя,
Онуками б засіять рідне поле.
Та душі журавлями пролетять,
Тіла упали листопадом кволим.
Голодні вмерли і лишились так
Голодними, навіть на крихту хліба.
Ми тризну відбуваємо, однак
Стогнатиме душі скорботна глиба.
23.11.12
Тамара Васильєва
