небо низького росту де ти моя дитино там де померти просто круки летять у гості чорна з вогню година чорна з вогню година очі позатуляла може щe не загинув бачили мого сина там де війна лягала там де війна лягала світе ти сивий наче душі повисихали труни позабивализлива не йде а плаче злива не йде а плаче
там на землі розбитій сина і сну не бачу хай він мені пробачить вісткою нині вбитій вісткою нині вбитій в горі перегорілій як же на світі жити Бога й людей любити сину мій цвіте білий
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
