Любов Ігнатова

      Моï батьки

 Моï батьки давно вже посивіли,

Та в ïх очах - мого дитинства світ ...

І яблука ...такі щемливо -спілі

В саду, де цілував ïх весноцвіт ...

У ïх руках - від зайчиків гостинці,

Добро землі та сонячне тепло ;

У зморщечок тоненькій павутинці

Роками помережене чоло ...

Захризантемилась ïх осінь моïм літом ...

Весна летить на крилах онучат ...

І ïх сердець безцінні самоцвіти

У кожному з маленьких лелечат ...