Портрет на стіні: Оченята дитячі Вдивляються пильно У далеч віків. Два роки мені – Я сміюся і плачу Над спогадом, що Ніби як птах пролетів.
Що хоче сказати Ця усмішка мила? І що промовляє Цікавість в очах? Так хоче пізнати, Що в світі є сила, Про що розмовляють Зірки у ночах…
Не знає маля, Що на світі є грози І думає тільки Про радісний день. А вийшло… І капають, капають сльози Від жалібних снів І зажурних пісень. 1994 Яскравою зіркою вона пролетіла поетичним небосхилом і згоріла у 1995 році…Залишила нам вірші: самобутні, насичені добротою і щирістю. В постійній боротьбі з недугою вона творила Поезію з великої букви.
Я був на презентації цієї збірки, саме цей вірш читав, вдихаючи аромат свіжої, друкарської фарби.
Це книжечка моєї сестри. Оскільки педагоги проводили тематичні уроки і зверталися за віршами - виникла потреба видати збірку. Зробили це 2011 року. Провели чудову презентацію в районній бібліотеці. Ось більше інформації про Таню: http://www.horodysche.info/statti/108-tvorche-zhittya-tetyani-chos
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
