Так, Ларисо, треба! Може й не усім...Кожна книга, як і кожен вірш, має свого читача. Під уподобання, настрій і т.д. Я, наприклад, вірші раніше підшуковувала і читала виключно під свій настрій...Так, до речі, і відбулось знайомство з творчістю Олексія, цією збірочкою. Зараз трохи по-іншому...Під настрій я повертаюсь до них...
А мені згадалася презентація збірки "Міжсезоння", як дівчата виплели тобі, Олексію, язичницький чоловічий вінок із листя і пахучих трав - символ поета-романтика і чудовий відпочинок на озері. І виступи наші. Це було знаменито!)))
...А я тоді й злякатися не встигла: щось у темряві мотнулось побіля ніг, ніби легкий сквозняк пролетів... А мені хтось каже: то ж був кабан (молоденький)!.. Олексію, там, де було цікаво, весело, добре - туди завжди хочеться повернутися!
Лариско, може то поет молоденький до ніг упав? (Жартую) Книжка гарна, і презентація - люкс! А мені найбільше "олігарх" запам"ятався - колоритна постать!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Радію, що моя книжкова колекція поповнилася нею і бажаю автору нових творчих злетів і таких гарних книг! 
