...Колись, як я була малою, ми гралися "в базаря": подружки ставали "за прилавок" (за справжню, звичайнісіньку дерев'яну лавочку), виставляли "товар" (фрукти, ракушки, цукерки, ще шось їстівне), і "продавали": і "купували" - одне в одного... а розраховувалися... цукерковими обгортками, тобто, "фантіками"! Пригадую, і усміхаюся: може, й нам зробити інтернет-магазин?.. Та ні, своїм ми по-дружньому даруємо, а чужі - не прийдуть, не куплять! На жаль, не куплять...
То й обмінятися між собою зможемо ! І інші зацікавляться(не раз же запитують про поезію)Але я не маю жилки торгаша,бо теж зазвичай дарую(задоволення від цього не менше)
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
