12.До тебе лину тілом і душею.
Регоче світ зухвалістю в
обличчя.
Міражне щастя – муки
Прометея –
Фатально-болісно мене у
небо кличе.
Солити рани перестань,
благаю!
Лялькових почуттів зірви
завісу.
Сідає сонце у колиску раю
Допитих мрій, яким у серці
тісно…
13. Домовлю у думці листа,
Реванш візьму у мовчання,
Мінливості долі, лиш гра,
Фантазій і сподівання.
Солодкі думки у вірші,
Лягають десятками рим,
Сіяє бажання в душі,
До тебе, коханням святим.
14. Договорились ми тепер лиш
друзі,
Ревізія в стосунках не для нас,
Міняє місяць тіні по окрузі,
Фантоми манять у минулий час.
Соломою лежать зів’ялі трави,
Лякає привид мертвих почуттів,
Сім’я, робота та бажання слави,
Дожмуть до смерті, серця чистий спів.
15.
Сім нот
Догорає
свіча у банкетному залі.
Реверанси
були і поклони світил.
Міражі, може
дійсно? Зі мною у парі
Фаворитка
царя танцювала кадриль.
Соло скрипки
звучало і сила оркестру.
Ля-сонати,
що Моцарт натхненно писав.
Сім у ряд
всього нот - геніальний маестро!.
Догорає
свіча. І закінчився бал…
16. Молитва
Долонями небо
торкаю,
Решітку розбивши крильми.
Мій Боже,
надколоте з краю
Фаянсове серце прийми.
Солоні, мов
правдонька, сльози
Лямівкою хмари утри.
Сій сонце у
душу. І в грози
Добром прожену я вітри.
17. Досить суму і зими печалі,
Репортаж веде для нас
весна!
Мічені теплом її зухвалі
Фантазують хмари в небесах.
Солодко заснули заметілі,
Ляже полотно весняних днів.
Сірі будні стануть знову
білі.
Добре! Світ пробудженням
бринів!
18.Довго нам обіцяють «пророки»,
Революцію, зміну буття,
Міражами годують сто років,
Фантастичне малюють життя.
Солоденькі слова, як омана,
Ляжуть в душу, і пустять ростки,
Сіють щедро «
пророки» дурманом,
Довго терпимо ми,
диваки.
19.Доленосна музика натхнення,
Ренесанс душевної гармонії,
Міріади нот і рим вогненних
–
Фантастична неземна
мелодія.
Солов’їні голоси у серці
Лямували золотою стрічкою
Сірі будні… Як чарівне
скерцо
Долинають із небес і з
вічності…
20. До ранку стогне ніч, я не
засну,
Реліктові думки ведуть
далеко в хащі.
Міжноття суму вигнало
весну,
Фантом давно минулого
приходить часто.
Солоні краплі з хмар моїх
очей
Лягають в пазуху
засніженого серця.
Січе думки і так мені пече…
Допоки у вікно твоє кохання
б’ється!