Шановні покупці інтернет-магазину! Сьогодні я - на торгівельній "зміні", я - продавець: пропоную Вашій увазі книжку Лариси Омельченко "Казковий квітничок". Вона (не Лариса, а її книжка), мов гарячий пиріжок з печі: тільки-но з видавництва їде до мене (до неї, тобто)... Ті, хто був у Кременчуці, то вже знайомі з "Квітничком". Це 8 (вісім) віршованих п'єс-казок, які, за твердженням анотації, "можуть стати в пригоді не тільки дітям, а й їхнім вихователям: вчителям, бібліотекарям, керівникам театральних гуртків та клубів за інтересами, а також мамам, татам, бабусям з дідусями - всім тим, хто сіє зернинки виховання через слово, гру й цікаву справу".
Книжка містить дві авторські п'єси і шість - "за мотивами": трьох казок народних (ще й однієї грузинської), і за мотивами казок трьох класиків-казкарів: Андерсена, Перро, братів Грімм. Ці інсценіровки пригодяться, якщо, скажімо, в початковій школі захочуть відзначити ювілей когось із цих письменників. Ось, приміром, у мсьє Перро цьогоріч - кругла дата від дня смерті, 300 з чимось років...
А якщо Ви не займаєтеся з дітьми театром, то можете просто прочитати для себе, і знайдете там деякі "дорослі" речі. Наприклад, у Казці про Солом. Бичка у фіналі - отаке:
Дід почухався за вухом: - Вчасно Бабу я послухав! Завдяки її затії Маємо дарунки ції.
Або в казці (за Перро) "Химерне бажання": подружжя переживає просто-таки "очищення багаторічних звичних стосунків від намулу часу" (це такий висновок роблю за Ларисиним віршованим опусом, який, проте, не відступає - ні на крок! - від правди прозового матеріалу)... Люди, купуйте, 20 грн. штука, допоможіть назбирати грошей на нову книжку! Номер банківської картки виставлю.
Знайшла тільки-но в інтернеті: В одесі визначилися фіналісти конкурсу дитячої літератури "Корнійчуківська премія - 2013". Їх всього, по всіх номінаціях - 53. За результатами конкурсу вийде збірник. Переможців оголосять на початку серпня, на фестивалі в Одесі. Я надсилала туди інше, нове, не з "Квітничка". Номинация «Драматургия для детей и юношества»: 1. Александр Володарский, г. Киев 2. Александр Гаврош, г. Ужгород 3. Володимир Читай, г. Львов 4. Елена Зинченко, г. Киев 5. Лариса Омельченко, г. Подгородное, Днепропетровская обл. 6. Михаил Крупник, г. Одесса 7. Олег Гончаров, г. Бровары, Киевская обл. 8. Олекса Городенко, г. Ивано-Франковск
"Звізда" радіє: може, хоч у колективний збірник попаде, і то добре! А премії там "нехилі": І місце - 10000 грн., ІІ - 5000грн., ІІІ - 3000грн. Одеська облрада започаткувала, аж приємно, коли так серйозно віднеслися.
Оксанко, я вже отримала смс про те, що книги на місці, вже прибули. Заважке: 24 кг. То завтра з чоловіком разом привеземо. Як отримаю - на Вашу адресу надішлю. А моя банківська картка має такий номер: 4405 8823 0025 1224, отримувач Омельченко Лариса Павлівна. Операції треба здійснювати у Приватбанку.
Вітаю Ларисонько. Вибачай, що не писала тобі, мала купку клопотів, котрі не давали забігати до інтернету. А на рахунок книжечки, дуже дякую, що ти мені її подарувала, я її читала своєму синочкові, йому сподобалося, особливо, коли я міняла голос, читала у ролях. Тепер хочу придбати примірничок у подарунок своїй подрузі, вона вчителька молодших класів, то буде доречним, згодиться у шкільних міроприємствах. Напиши куди перечислити кошти, і я найближчим часом перекажу.
Віталіє, яка я рада твоєму відгуку!.. Бо я вже над тим думала: чого це дівчатка-франківчанки мовчать після Кременчука, чому їх не чути?.. Я трохи знаю про твої клопоти, бо читала на ФБ, що ви з мамою їздили до дуже хворого дядька в Донецьк... І ще знаю, що є й дуже приємні клопоти, теж родинні (як от весілля похресниці), так? Добре, що ти читала синочкові саме в ролях, отаке вони люблять!.. Певно, тим і виграшні дитячі п'єси, що їх отак можна читати. А коли ще й до рук - ляльки, або костюми відповідно до ролей!.. Віталіє, ось номер моєї картки: 4405 8823 0025 1224, отримувач Омельченко Лариса Павлівна, операції треба здійснювати лише у Приватбанку, так мені сказали. Дякую! Я надішлю з автографом. На книжці є моя ел.адреса: повідом, будь ласка, свою домашню адресу. Як звати подругу-вчительку?
Ларисонько в понеділок буду перечислювати коштив першій половині дня. Бо за клопотами і домашніми і всякими різними рідко забігаю сюди, то даруй що не дуже оперативна. Вчительку звати Ольга Ярославівна. Вона буде дуже рада отримати ще й підписаний особисто примірничок. Вона зараз у Луцьку в матусі відпочиває з дітками, а повернеться то я їй відразу спрезентую.
Казковий квітничок розцвів в Івано-Франківську! Дорога Ларисо, сьогодні отримала казкові книжки! Сьогодні тільки - ЩИРО ДЯКУЮ! А потім поділюся враження від занурення у казку. Намріюю інсценізувати їх у школі, але про це пізніше. До речі, дуже приємно отримувати такі бандеролі. За авторграфи - окремічне Дякуєнько!
Оксаночко, дуже приємно, що книги надійшли, як і годиться! Це, виходить, мені скоро надійде й повідомлення про це... А мені Оксанка вже сама повідомила, чому я й радію, як мала! Коли щось на шкільній сцені поставите - то для автора - велика радість! Може, ще хто зголоситься книжку придбати, - будь ласка. Хочеться, щоб потрапило до зацікавлених людей.
Тримаю в руках яскраву книжечку. Весела зеленва аж примагнічує очі. Крокує солом’яний бичок чи то з дитинства чи то з уяви. Але я його знаю і саме такого. І ту шипшинку, що вигинає хвостик, і цікаві ромашечки та стрипіхаті кульбабки. А соняшник вже так вколисує бабцю, що аж маки роти порозявляли! То запросини Лариси Омельченко : дітям - у казку, нам - у дитинство. Що ж іду. Відкриваю книжку, а там – автограф! Гарний почерк, вітання. Дякую, авторе! Мандрую далі і тягну за собою цікаву закладочку. А на ній уміщено і обкладинку книги, назву, автора ще й рекламку видавця. Годиться! Перечитую вступне слово автора – слова і очі грайливо горять, розбурхують цікавість. Вдалі авторські ілюстрації не доповнюють книгу, а пишуть її, малюють з середини. Таке враження, що фарби ще свіжі, ще мокра сторіночка. А поки сохне – читаю про Старого… Ну й, ну! Таку бабку та хоч би одну!!! Поява такої книги не випадкова. Бібліотекар чи не найкраще знає, яку книгу читають і якої книги бракує юному читачеві. «Казковий квітничок» Лариси Омельченко розцвів саме в пору!. І цей великий вступ я роблю для того, щоб привітати Ларису з народженням книги. Писати дітям дуже відповідально – це найвимогливіший читач. Діти читають залюбки те, що люблять, що їм подобається. От, погляньте, як бичок вже їм підморгує?! Завдяки сайту «Натхнення» мала нагоду познайомитися з творчістю Лариси Омельченко. Неперевершена у своїй оригінальності поетеса. А коли недавно прочитала низку прозових творів - готових серіалів – то спиталася. Хто вона, ця жінка? Поетеса чи прозаїк? Чи може казкар? І все таки як дитячого автора відкриваю собі уперше. Чекаю вересня. Приходу дітвори до школи. Бо хочу, щоб вони «зацінили». А для дорослих скажу: така книга чудовий дарунок для вихователів садочків, вчителів початкових класів, для прочитання у родині. Раджу придбати і подарувати їх, створити свято для своєї дитини. Вам, Ларисо, бажаю і надалі малювати так свіжо і Словом і пензлем! Дякую!
Оксано дорога, які Ви СЛОВА знайшли!.. Яка я Вам вдячна! Дозвольте, будь ласка, я використаю Вашу рецензію (повністю) - для друку у Всеукраїнській газеті "Сільські новини", коли буду презентувати на її сторінках свою книжку (я там позаштатний кореспондент). Дозволяєте, Оксаночко? Я потім надішлю Вам той номер газети, якщо надрукують.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Казковий квітничок розцвів в Івано-Франківську! 
