На вістрі порожнечі гусне ніч.

На відстані солодкої ненависті,

Не визнані, загублені, не названі,

Ми пишемо листи у прірву снів.

Як весни осипались листям сліз,

Оркестри наших мрій звучали порізно.

Заморені, журбою заговорені,

Вмирали зорі у сухій ріллі.

Слова без літер тонуть у пітьмі.

Сполохано спокуси мчать непрохані.

У вітер… я усоте вже закохуюсь

На вічність, що триває рівно мить.

Гірких полуд розсиплеться стіна,

Не буде ні вини, ні суду грішників.

Вогонь холодний, викуваний тишами,

Гарячий лід остудить поміж нас…