Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Сухим дощем упала невідомість
Сухим дощем упала невідомість, Поглинулась землею мертвих мрій. Жаркі вітри розпилюють свідомість І з цих часток здіймають буревій… Мовчить душа, заслонена промінням Холодних зір. Заріс Чумацький шлях Колючим і отруєним корінням. В руїнах місяць… завмирає – крах… Замкнулись в лабіринті всі маршрути, Де серце в небо падало з землі… І простору блукань не осягнути – Вся правда переплуталась в імлі. Ця північ стала вічністю поразок, Німих страхів і прикрих помилок. Мовчить душа. Не бачить. І не знає, Куди веде, мабуть, останній крок?
Категорія: Лілія Ніколаєнко | Додав: lilia (19.07.2011)
| Автор: Лілія Ніколаєнко E
Переглядів: 649 | Коментарі: 6
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
так... але такий стиль близький мені. Це для мене трохи новий виклад... я відступила від більше стандартного стилю в бік модернізму...
Лільо, "з землі" змінюй, і вирівняй наголос у першому рядку. До першого рядка вимоги найбільші завжди - від нього залежить, чи читатимуть вірш далі
Добре, буду думати
4
Скіф
(02.08.2011 20:42)
А чому б не: Сухим дощем упала невідомість, Поглинулась землею мертвих мрій... Тим паче, що всі наступні страхи подані в теперішньому і минулому часі, а отже спричинені невідомістю, що вже впала, а не тією обставиною, що вона колись упАде...
Ви маєте рацію!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!