Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Порізав дощ на біль душевні струни...
Порізав дощ на біль душевні струни. Зіперлось небо на долоню мокру. І день схилив чоло, ще зовсім юний, Запивши втому сурогатом цукру. Іду. Втікає час. Гукають лячно Мене чиїсь обірвані закляття… Це сон, Чи на яву? Так необачно Я розтинаю суть свою на шмаття. Сміється грім своїм беззубим ротом, І блискавки підморгують лукаво, Тривога серце залоскоче всоте, А очі вип’ють із болота кави… Кінець? Чи просто страх? – Мете завзято, Ламаючи дерев посохлі ребра. Це час Чи марний плин? Свою розплату Нехай віддасть дощу, мені – не треба…
Категорія: Лілія Ніколаєнко | Додав: lilia (03.07.2012)
Переглядів: 414 | Коментарі: 8
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Ну і порівняння, сміливо і мені здається вдало...
Дякую, Льоша!
Погоджуся із Олексієм. Вдалий вірш!
Так, вірш не залишає байдужим!
Дякую, Лілю.
Дякую Вам!!!
Образно, дуже болюче, Лілю!!! Хай буде розплата дощу...
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!