Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
О мріє світла, душу не покинь!
О мріє світла, душу не покинь! Не дай гаряче серце остудити, Самотнє і не втішене ніким Хай волю п’є, допоки ще налито. Дозволь хоч раз торкнутись до небес, Піднявшись із земної круговерті, У книзі нерозгаданих словес Вписати хоч два слова… і померти! Та не дозволь зогнити при житті, Обнявшись із нудьгою і безчестям! Бо ти мій хрест єдиний – поготів Дозволь його із гідністю пронести! Не дай душі, що палко прагне неба, Зів’яти у даремності ганебно…
Категорія: Лілія Ніколаєнко | Додав: lilia (16.11.2012)
Переглядів: 557 | Коментарі: 6
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Гарно, Лілю, філософсько і мрійливо!
Не дай душі, що палко прагне неба,
Зів’яти у даремності ганебно…-все в наших руках.Мудро зауважили.
Все треба робити вчасно, поки я думав над коментарем, Наталя уже й написала...А вірш дійсно цікавий.
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!