Я знаю, це був ти. Пів-небокраю Розмалював у пристрасні знамена. Прекрасний, як Нарцис. На лоні раю Твій образ сяяв. Розливав по венах Натхнення забороненого плоду. Я питиму повільно, аж до ранку Його шалену й ніжну насолоду. В тобі зникати хочу без останку. Тебе кохати хочу, як востаннє, Із уст зривати дикі орхідеї, І серцем споглядати до світання Картини у небесній галереї. Я знаю, будеш мій. Обійми ночі Нас заворожать, доведуть до краю… Застигне світ. А я почути хочу В солодкій невагомості: «Кохаю…»
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
