Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Я не попрошу в тебе більш нічого!
Я не попрошу в тебе більш нічого, Ні погляду, ні слова навздогін. Відвоювали ми… Кінець епохи! У хрипоті сконав прощальний дзвін. На полі бою вже сидять ворони, Останній камінь в серце полетів. Але за що? О Боже!!! В ранах стогне Наївність світлочола… Дощ із слів Вчорашніх залишив в душі болото І пам'ять заплямована уся, Над мріями танцює ніч холодна І неба майорить роздертий стяг. Вони ж лежать убиті – не воскреснуть, А на весні шипами проростуть В пустелі серця… Постаріють весни, Гіркої правди розпізнавши суть…
Категорія: Лілія Ніколаєнко | Додав: lilia (22.01.2012)
Переглядів: 539 | Коментарі: 3
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Гордість. Біль...І прозріння.
В пустелі серця… Постаріють весни,
Гіркої правди розпізнавши суть… - цікава думка і красиво покладена у вірш!Гарно!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!