Льоша, ну так вже мені чомусь запам’яталася із давен-давен оця твоя фраза «Це собаче життя, та нехай йому грець! Не побачу Париж я ніколи…», що я врешті-решт вирішила написати відповідь, та й ще співпало із твоїм днем народження!)))
Не журися, що ти не побачиш Париж.
Слава Богу, що ми – українці!
Кожен день наш – яскравий промовистий вірш,
Чудеса тут на кожній сторінці!
Щиро раді тобі Київ, Львів і Франківськ,
Вірних друзів повсюди ти маєш!
Вітер долі несе твої щирі рядки,
І, мабуть, долетять, і до раю.
Світлі миті життя ти збираєш в альбом,
І натхненням ти ділишся з нами.
Даром світла й добра наділив тебе Бог,
Хай же стелиться шлях рушниками!
Хай всміхається доля тобі
І у небі веселки малює,
Щоб не знав ти печалі й журби!
Хай «Натхнення» усіх нас гуртує!
|