Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Ω † Ω
Миті сутужні трапляються іноді. В грудях палає провини вогонь: Як же так сталось, що мовою Ірода, Ти обізвався до друга свого? Тіло не втішене снами чудовими, Ласка жіноча йому ні по чім, Все, як раніше, та, наче поховані Просвіт і щастя у склепі глухім. І зостається терпляче очікувать, Доки розвіються хмари густі , На благодатні небесні канікули, Після важкого семестру в житті. 30.01.13
Категорія: Володимир Сірий | Додав: рідний (30.01.2013)
Переглядів: 360 | Коментарі: 11
Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Вам вдалося передати почуття ЛГ засобами слова...
А вам вдалося їх побачити. Дякую
Якщо друг дійсно друг, то все буде нормально, розберетеся, пробачите один одного, а якщо ні, то і жалкувати нічого...
Так, справді, Олексію! Але це теж школа, - екзамен на зрілість здавати прийдеться... ДЯкую за відгук !
Повір, я знаю на власній шкірі, як це...
Відчуття провини в грудях, апатія в тілі, душа у склепі глухому - Ви так майстерно описуєте пригнічений стан від непорозуміння з близькою людиною! Ці образи близькі кожному з нас, нікого не оимнають на життєвому шляху. Після такої щирої сповіді наболілого має ж настати просвіток. Я Вам цього бажаю! Спасибі за такий гарний твір!
Найважчий удар - це удар друга. Колись читала, що простити - це не значить забути. Осад все-одно лишається...
абсолютно згодна! Найтяжча образа від того, кому вірив і кого любив!
згадала слова Висоцького "если друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а так..."
Щиро вдячний вам, друзі, за небайдужість і розуміння мого ЛГ. У мане браузер такий, що не можу відповісти кожному зокрема, тому вибачайте. Ваш Володя .
Точний вірш, Володю!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!