Знаєш, - ось ти викласти повинен Щось пристойне на сторінку Word, Та порожня чарівна торбина Феєрично - поетичних форм. Відаєш, як гарно розглядати Все, що ти снагою зачерпнув, Та ні слова там, ані цитати Навіть на тематику дурну. І сидиш, і мнеш клавіатуру, Дивлячись на монітору сніг, І тобі приходить думка здуру Самозречення вчинити гріх: Перестати хистом володіти, Римою обарвлювати вірш, Та, неначе безпорадні діти, Кличуть вірші, творені раніш. І, суму відклавши, свято віриш, Що поповниться вона таки, І ти світу явиш дивовірші На всілякі стилі та смаки.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
