Глибоку вразу - гарний неологізм, Володю. Дуже гарно написано, щемно, ти вже вмієш точно висловлювати і образно те, що думаєш. І навіть твориш нові слова. Вітаю! З Новим роком, творчих злетів і щастя в Новому році твому ЛГ!)))
На ПМ дістав за цей вірш на горіхи від Потапова. Він оцінив суто з технічного боку, що рими старі,а нерви треба берегти і так далі. А тут на "Натхненні" приємно, що оцінюється найперше натхненність рядків. Дякую вам!
Володимире, у мене великий досвід спілкування і в приватах, і на сайтах з цією особистістю - Дяченко, Потапов, Агнеса Кагарлицька - Парасюк і ще є прізвища у нього підпільні. Він дійсно гарно володіє технікою, але вірші у нього «мертві», без душі і тому він не розуміє емоційні твори, або просто заздрить і тому «наїзджає». А взагалі він буває просто неадекватним, повір, я знаю про що пишу.Тому не переймайся.
Цілком згоден з Олексієм! А ще додам від себе, що "ПМ" і в особі Ляшкевича, і деяких провідних псевдоредакторів, таких, як Новікова, не кажучи вже про Дяченка-Сідорова-Потапова-Саннікова, хибує на помилку ще совдепівської літературної студії оцінюють, насамперед форму римованого твору - ритм, збіги приголосних, коефіціент прозорості, чи є дієслівні рими і т.д. І забувають, що головне - це зміст, думка, почуття, образи неповторні і непотворні. Якщо цього нема - то й вірша нема. І цьому не навчиш, не вишколиш це. Це - внутрішній зір митця, талантом даний. А навчити римувати, знаходити точні слова, ритм випрацювати - можна навчити. Я тому і працюю з Федиком, що в нього є зміст і часом дуже глибокий. А школа - прийде, якщо людина працює над собою і дослухається до зауважень. Ось ти якраз і пройшов уже цю школу, ти - вже майстер, уже неологізми придумуєш, не кожен класик це умів. Тільки не задирай носа, лишайся вимогливим до себе. Ти важку школу пройшов, і як розчаровувався, я пам"ятаю. Так що дерзай. Опановуй мистецтво контрасту - у Павлюка це сильно виходить.))).
Дуже радий, Ярославе. Маю мрію. Після свят хочу для цього сайту, а найперше для вас, вперше у житті(маю на увазі показ твору через інтернет), презентувати у своєму виконанні пісню(думу, баладу) про козака смертельно раненого в бою. Надіюсь у мене все вийде.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Хай знову буйно заквітне оаза серця! 
