Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Не забереш
Не забереш
Забути тебе ? Забути тебе !
Ти проси чого хочеш,
Але тільки не це.
Твої очі і голос ?
Та ніколи в житті.
Це ж вони зігрівають,
Коли на самоті.
Відібрати чом хочеш
Мої думи і сни ?
Що жевріють тобою
І палають вони.
Нерозумна. Не можеш
Ти забрати усе,
Що дає мені подих,
Що на крилах несе.
У двобої не здамся.
Упаду нехай сам.
То ж попробуй відважся.
Я нічого не дам !
Категорія: Стефанець Андрій | Додав: Pushok (25.09.2013)
| Автор: Стефанець Андрій
Переглядів: 617 | Коментарі: 2
| Теги: кохання
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Так, Андрію, любов можна віддавати. Забрати чи заборонити - неможливо!
Так Тамаро, а скільки неспокою через ті почуття. Дякую.
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!
