Ми часто забуваємо, що і самі є частинкою природи, причому невід"ємною, тож варто частіше звертатись до неї.
І хай минають всі негоди!:)

Дякую Адель, приємно що читаєш.

Природа гарний лікар, знаю, на собі не раз відчував.

Завжди як маю нагоду, іду в ліс. Там відпочиваю із задоволенням. Дякую за коментар.

"І солов’я що щебетав,
На хвильку стихнути попрошу" -

У тиші тиші попрошу,
Щоби з собою наодинці.
Я чисту душу не зношу
І благодать - по самі вінця...

Як приємно мати однодумців. Дякую пані Тамаро за римований відгук.

Прекрасно розумію Вас, Андрію, написав уже цілу збірку віршів на лоні природи і про неї. Вона і зцілює душу і надихає на поезію високу і глибоку і щиру. І все це є у Вашому вірші. Вітаю.

Дякую пане Ярославе, знаю що природа є невідємною частиною нас самих, але інколи ми відштовхуємо її від себе. А требе навпаки. Приємно що читаєте. Якщо дозволите то краще на "ТИ",

"На одинці з природою": Андрію, напишіть, будь ласка, "наодинці" разом.

"Я впАду в килим ніжних трав": літературна норма - "я впадУ". Ну, може, це - щоб підкреслити своєрідність вимови Вашого рідного краю.

"І я зцілився, я віджив": Ви, певно, хотіли сказати "я ожив", правда? Бо "віджив" - слово зовсім іншого значення.
ВІД ВІРША ВІЄ ТАКИМ СПОКОЄМ І ЗЛАГОДОЮ, ЯКУ ДАРУЄ ЛЮДИНІ ТІЛЬКИ ПРИРОДА....

Уже справився. Дякую за доречні виправлення. Завжди прагну вдосконалення, і власне тут мені потрібні подібні настанови.

Як я розумію вас, Андрію!
Природа завжди додає сили та наснаги!

Так, все вірно. Я багато отримую від матінки-природи. Дякую.