Чомусь, кохана, стало нудно…

Чомусь так стало нудно в ліжку нам обом.

Мене, скажи, чому не спокушаєш ?

Отих немає вже прелюдій перед сном,

Бажання випиваючи до краю.

На зимну постіль з неохотою іду.

Усі дрібнички тут мені знайомі.

На твоїм тілі кожну родимку знайду,

А хочеться пізнати невідоме.

Ну затанцюй хоча б у ліжечку танок,

Легенький, дивний,   ніжно-еротичний.

Щоби від подиву у горлі став «клубок».

А дихання змінилось на незвичне.

Чи може непотрібно нам уже цього ?

Я сивим став… У тебе – целюліти…

Достоїнства не залишилося свого,

Щоб в ліжку, як колись, тебе зігріти.