Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Свято в розпалі...
Заглядаю зранку в антресоль
І.. О, Боже, що я там уздріла!!!
Де учора ще літала моль,
На друзки побита миска біла!!!
Це любима мамина тарель!!!
Хто ПОСМІВ вчинити це у хаті?!!
У кладовці верескнула дрель,
Допит з пристрастю пора розпочинати!!
08.03.2012
Категорія: Патара Бачія | Додав: Патара (08.03.2012)
| Автор: Любов E
Переглядів: 512 | Коментарі: 28
Всього коментарів: 27
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Хто ж посмів вчинити цю наругу?
Між рядками чую вже напругу...
То лиш квіточки, а не напруга,
Я ще, навіть, не ввійшла у раж.
Не зізнається, тарілка може друга
Полетіти в нього!!! Це не блаж!!!
Чую дзвін вже тарілко'вий,
(Наче справжня колискова).
Після вправних екзекуцій
Дасть ребер він аж три штуки...
Жертв подібних ми не потребуєм,
Інвалідність це не наша ціль.
Ребра до лиця йому пасують...
Краще покараємо вже міль!!!
Ну і що ти зранку там уздріла?..
Думаєш - дарма літала моль?
Моль...Моль! на друзки миску поточила!!!
...Як попала миска в антресоль...
Моль, Тамаро, вже давно мутує,
Їй раз плюнуть посуд підійнять!
Може сварюсь з чоловіком всує?..
Моль пора вже з хати виганять?..
Ой, помилуй чоловіка, жінко!
Міль сьогодні - як отой акселерат,
Їсть капронові колготи дуже легко,
Що їй ту тарілку підійнять?
З нього більше користі, ніж шкоди
І колготи він капронові не їсть.
Хоч сьогодні і розлучення у моді,
Все-таки не рік з ним... Двадцять шість!!!
Користь...Шкода...Ми такі примхливі.
Нам би все, що їсть...а що не їсть...
А ще шуби норкові, Мальдіві...
Ми жартуєм, нас за це любіть!
Є своя межа на кожен жарт,
Щоб не перейти її, я зупинюся.
Варт чогось коханий чи не варт
Перед сном судити не беруся...;-)))))))
я уже боюся щось додать,
розійшлися не на жарт сьогодні дами...
нам лишилось компліменти дарувать
і погоджуватися в усьому з вами...
Компліменти, Анатолію, це добре...
Ви вхопились за мої слова!
"Лиш любіть"еге ж "за жарти", може
Хоч підкиньте плащик, обіцяв Тичко дива...
Що за лемент на сайті зчинився? -
Ребра, посуд, колготи і міль -
Хто там з ким і за що посварився?
Та на щастя розбилась таріль!!!
От і квінтесенція наших суперечок... Справді, за тим усим напускним, ми й забули, що посуд б'ється на щастя!!!
Скіф уміє!
Скіфе, любий, підкинули щастя!
Заспокоїли нас накінець.
Хай тій молі уже буде трясця!
А таріль...що ж і ій.. хай їм грець...
23
Did
(09.03.2012 19:10)
Не свято, а справжнісінька драма...))
Ага, Вікторе я почитав і вирішив не вмішуватися, а то і мені б перепало в честь свята!
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!