Дивися на усе, так, наче це востаннє, Ти, широко відкритими очима, Бо хто нам відповість на запитання Коли і де остання жде хвилина?..
На щастя наше, це нам невідомо, Тому живемо і у вус не дмемо. Із дому на роботу, знов додому. Купуєм взимку до засмаги креми…
А у глибинах матінки Землі Хто-зна кому готує доля лихо, Палають вже горнила в ковалів, А на поверхні... підозріло тихо.
15.03.2011
| 
