Радикал фото СМАЙЛИКИ СЛОВНИК
Поезія і проза
Дотик
Рука торкнулася руки… Це так банально, прозаїчно Бо: на плечах оті роки, Що пролетіли блискавично. Бо сім’ї в них,онуки, діти І зобов’язання, борги… Та тільки, ніде правди діти, Не доторкнутись не змогли. 2009
Категорія: Патара Бачія | Додав: Патара (04.03.2012)
| Автор: Любов E
Переглядів: 450 | Коментарі: 13
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
"Рука торкнулася руки… Це так банально, прозаїчно" - та мабуть ні...Той дотик може вартий був життя.
Міг бути вартим, але так, слава Богу, не сталося...
Ще́мні слова і змісти... -
Не доторкнутись не змогли!
Дякую, пане Олексію.
Гарний весняний вірш!
Він навпаки грудневий, зимовий.
Дякую, Аделятко.
5
Патара
(05.03.2012 11:44)
Дякую, друзі (ледь не сказала любі друзі ;-))))), на доброму слові.
Рада, Катрусенько, що потішила.
6
Sofi
(05.03.2012 13:42)
Цьом!!!
Нездійснене.
Copyright MyCorp © 2025
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
останні коментарі
Привіт, напиши
aleks45@ukr.net повну адресу "нової пошти" і номер телефону, і отримаєш.
Книги є! 200 грн примірник. Передзвоніть мені 0971225290
Замовити книгу можна зараз?
Десь років 12 тому написаний. Не є біографічним, хотілося показати персонаж покаяння у такий спосіб. Дякую!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
Цікавий твір, нестандартний.
Роками сайт стоїть без діла, але друзі просили його не закривати повністю, бо використовують як архів. Я інколи щось ставлю, бачу перегляди є...
Дякую Олексію! Сподіваюся заходитиму інколи. КАРАНТИН тож хочеться спілкування на поетичну тему. І тобі натхнення.
Андрію, дякую! Уже й не очікував, що хтось сюди поставить вірш, натхнення тобі!