І справжній чоловік (а не якась скотина), Не пошкодує нині заради Вас ребра!!! - Патаро, як хоч ніби і чоловічого роду, але мені ці слова сподобалися!З СВЯТОМ!
Все звично – донька, мати, чи сестра й дружина… Я ніжно посміхаюсь і дарую мить… Тобі, Адаме! А в раю пекельнім – днина, Де я за те ребро повинна відслужить.
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...