Прочинено двері лиш наполовину, І пройдено лиш половину із дат: Сказати так можна тоді про людину, Коли їй виповнюється п'ятдесят.
Ось дві половини - є менша і більша, Так кажуть в Одесі, це зовсім не жарт: Яка буде довша, яка цікавіша, Дізнаєшся тільки за п'ятдесят.
Цей келих уже не пустий, та й не повний, Ще дім побудується, виросте сад, Народиться й син, ти ж такий невгамовний, Та й справді, тобі ще всього п'ятдесят!
Непроста дата, я колись давно, писав своєму другу так -
Ювілей. Казали ямбом і хореєм, Звучали голосно слова. Вітали дружно з ювілеєм, за те, що сива голова. У новім статусі, по праву, бо за плечима є літа, ви веселіться тут на славу, а ювіляру гіркота… Фужерів звук немов куранти, за побажанням - передзвін. Хай веселять нас музиканти, хоча сумний тут - тільки він! Зібрав усі останки волі, нехай на поміч йде вино, бо так щемить, що аж до болю, літа не вернеш. Все пройшло… 17.01.08.
А потім, глядь, крізь двостолітній морок, Так, так - тоді, оглянувшись назад, Збагнеш, що сорок сім, на жаль, не сорок, Але ж, на щастя, ще й не п"ятдесят!
Нехай тобі ні спина, ні живіт Не заважає жити до ста літ, Справляй за ювілеєм - ювілей, Роки - зозуля, пісню - соловей, В житті сімейнім - злагоди і миру, Без думки (о!) про дривитню й сокиру...
Душевно. Але те, що келих іще не повний - це непорядок, раз. Два - якщо Ваш невгамовний друг у 50 ще дітей не надбав, присилайте і його у Понінку, хай питає Акапульку, щось придумаємо. Пошлемо капусту поливати. Чи гречку сіяти
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
