Хоч порох і є в порохівниці
та ствол зіржавів у рушниці.

Друже, співчуваю!
Але для того і поет, щоб увімкнути уяву?
Чекаю на позитив закінчення і вірю в Вас!

Був у мене колись сусід, старенький дядечко, то він часто жартував на цю тему, та такі жарти, що не зовсім пристойно їх писати. Але ж оптиміст був!

Впенений, що то класика сороміцьких жартів. Треба публікувати!

От ніби про відомі речі (класика жартівливого жанру) - але ж як обкручено : цікаво, весело, фінал вірша - оригінальний!

Спасибі. Це ще не фінал. Поки порох не висипався

Діда вранці душить кашель,
Кашля так - аж синій,
- Ти б, Іване, - баба каже, -
Курити покинув.

- Сип мені на рану солі, -
Дід відповідає, -
- Радий би, та сили волі
У мене немає.

Баба брови звела клином
Й мовила поволі:
- А зі мною спати кинуть
Була сила волі?

У діда порох скінчився, а от цигарки ні

А якби не цигарки,
Ще цікавили б жінки!