В горняті пахнюще диво

З любов’ю варилось зранку.

А очі його грайливо

Веселкою на світанку.

Котився клубок життєвий,

А на шляху - перепони.

Траплявся й напій дешевий -

Такі у життя закони.

Згадали про каву пізно,

Як ніч обняли тумани.

Казали горнятку різне...

Гірким поїли дурманом.

А кава була холодна,

І вже аромат десь дівся.

Крутилися, мов безодня

Думки…коли  зоглядівся…

Все треба робити вчасно,

Уміть віддавать і брати.

Взаємна любов не згасне,

Не випече біль утрати.