...Терміново зібрати нове "засідання"! Заварити нової кави! Подати свіжого чаю!.. Тамаро, недарма ж ти пишеш "іронічне" - біля заголовка: бо схоже на пародію. Але якщо без жартів, то мені сподобалось - аж до "але проза більше хоче знати" (я навмисне переставила ці два слова місцями, так, здається, точніше). Це ж - не іронічні рядки, а таки досить точні. І "ямби, як руда" - клас! Коротше, у мене вдояке відчуття: розумію, що ставитися треба, як до пародії-іронії, але я все ж серйозно сприйняла перші рядки...
Ларисо, дякую! Дійсно, перші рядки, які я записала, для мене абсолютно ніякої іронії не значили. Мало бути щось серйозне. Лише після слів "Розкопаю ямби, як руду", я зрозуміла, що "тягне" не туди...А останні 4 рядки вже іншими робити не хотіла...) Пишучи, зрозуміла близькість з Таїною темою)))Спочатку був рядок "Стіл роману швидко накриваю", але він визвав би шквал для пародистів)))
А картинка прямо на нас схожа!)) До речі це вже другий вірш-пародія, хоча я теж його не назвала б пародією, бо твір читається абсолютно цілісно. А першу пародію авторства Віктора Чубенка додаю до купи:)
"Поезія чи проза"(поетична пародія) Віктор Чубенко
Поезія чи Проза, ось дилема! Кому сьогодні ти цілуєш руки? Величній Прозі довіряєш муки, чи у катренах пишеться поема? Таїсія Цибульська
Поезія, чи Проза - ось дилема! Прийшов додому чоловік під ранок, Але, з букетом квітів на доданок, Як ставитись до нього - в тім проблема...
Поезія, чи Проза - це питання! Чіплявсь начальник, наче і по дружбі, Та обіцяв підвищити по службі, Поезію, чи Прозу на заклання?
Поезія, чи Проза, що обрати? Такі солодкі тістечка від мами, Та що, як будуть зайві кілограми? А ви б мені які дали поради?
Поезія, чи Проза, що - не бачу, Та замість, щоби плакати в жилетку, Беру і просто кидаю монетку: Поезія, чи Проза - на удачу!
В тему до недопеченого і підгорілого мій давній віршик, дещо кособокий, але тематичний:)
Вдохновенье Таисия Цыбульская
На что мы тратим вдохновенье? Да все ж на то! Приготовленье, На завтрак,ужин и обед, Супы,салаты,винегрет, Уборку,стирку и шитьё. Такое вот житьё-бытьё.
Встречала Музу я вчера! С утра детей кормить пора. Её просила подождать, И от меня не убегать. Сейчас-сейчас! Освобожусь, И точно творчеством займусь!
Пока стихами душу грела, Картошка снова подгорела! Тут муж кричит:"Ты что,опять, На кухне будешь сочинять?! Я так от голода умру! Такой обед не по нутру!"
Приправь салатик вдохновеньем, А в суп рассказы положи. Для мужа - сладкое варенье - на ушко ты "люблю" скажи... Он приготовит и котлеты, компот, блины и пироги. И будет ждать - ну где ты, где ты?.. А ти опять не с той ноги...((( На ухо Муза наступила, В компот попал ногой Пегас... Блины твои - какая сила!!! Мой дорогой, а сделай квас...)))
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...