Тамарочко, я думаю, ти не проти: я тільки-но зробила копію цього вірша та й відіслала майстрові ковки Олександрові Бердо - моєму земляку. Він дуже вдячний за це, бо твої слова напряму торкаються його таланту, його "залізної" творчості. ВІН ВДЯЧНИЙ МЕНІ ЗА ПЕРЕСИЛКУ. А я тобі кажу "дякую" за вірш!
Тамаро, зайди на мою сторінку на ФБ, та знайди в моїх "френдах" Олександра Бердо (він теж з Підгороднього, як і я). Запроси в "друзі", побачиш там свій вірш, йому буде приємно з тобою заприязнитися. Всім нам потрібне і необхідне слово підтримки і приязні. На його сторінці є унікальні ковані троянди та інша дивина.
Любов, в якій чути без слова слова...- Фінальні слова чудові,як і увесь вірш!Вмілі руки майстра здатні сотворити справжнє диво,яке потім надихне поета на такі трепетні рядки!
Я не майстер втішати, та коли ти його відкрив, було дуже цікаво. Сам не ходжу на поетичні сайти, "Анумо..." давно забув. Вийшла збірка власної поезії, та вона стоїть запакована. Це тільки для себе.... Дуже люблю живе спілкування але збиратися з поетами поки зась. тож таке...
